Мирної суботи!

Запрошую до знижки на літню романтику. 

Уривок

Я, здається тільки заснула, як крізь сон чую як настирливо дзвонить мій телефон. Заледве відкриваю очі. На дворі вже білий день. Молюся, хоч би не тато. Тягнуся до телефона, на екрані світиться номер. Мабуть, тато. Напевно знову забув свій телефон зарядити. Важко зітхаю і знявши слухавку закриваю очі, знову кладу голова на подушку.

— Слухаю!

— Ілоно, ти спеціально це робиш? — Чую у слухавці роздратований чоловічий голос. — Вчора на поле приперлася з двома мужиками. Посеред ночі вешталася селом з якимось бугаєм... Я тебе впізнав, по одязі. — реве у слухавку Марк, чим змушує мене прокинутися остаточно. — Хто він? Що у тебе з ним?

Я різко розплющую очі, і так само сідаю на ліжку. Обурення Марка бісять мене, тому розсерджено кидаю.

— А хоч би, що й було, то тобі, що? Яке тобі до цього діло? То моє життя. З ким хочу, з тим ходжу...

— Ясно! — гарчить мій колишній. — Ти напевно хочеш, аби знову плітки по селі ходили. Ти хоч розумієш, що люди говорити будуть?!! — неоднозначно допитується Марк.

— Не розумію! — фиркаю. — І мені плювати, що люди говорять. Хай краще кожне, яке триндить казна, що, наведе лад у своєму житті, преш ніж сунути носа в чуже.

— Ілоно...

Я кидаю слухаю! І падаю назад на подушки. Серце калатає у грудях від нервів. Цей зрадник, зіпсував мій день з самого ранку. Не встигаю заспокоїтися, як телефон дзвонить знову. Знову той самий номер. Скидаю дзвінок, і одразу блокую його.

Знижка тут..

Приємного читання!