Новий розділ "Фея дощу"

Анна, — коротко відповів я.

Настя миттєво округлила очі, намагаючись не засміятися.

— Зачекай… Це та сама Анна, про яку ти казав, що в ній немає нічого особливого? — її голос намагався не звучати глузливо, але кутики губ зрадницьки сіпнулися.

Я лише зітхнув і кивнув, розуміючи, як це виглядає збоку.

— І що ж змінилося в ній? — підняла брову Настя.

— Нічого, — відповів я й подивився їй прямо в очі.

Вона посміхнулася тепло, майже співчутливо, розуміючи мою ситуацію.

— Та ти просто подорослішав. І, видно, справді влип.

— Схоже, що так… — я опустив погляд на свої долоні й почав машинально терти їх одна об одну.

Фея Дощу