Вітаю, мої хороші! 

Запрошую до нового розділу роману "Після ночі кохання...".

Уривок

За секунду опиняюся в міцних обіймах Новака, який задоволено шепоче:

— Я можу пишатися тобою, моя кохана!

Він цілує мене у скроню, а я не можу втримати сліз — розревілася просто у нього на грудях. Він же, підхопивши мене на руки, поніс до води, де довго заспокоював.

Розумію, що кохаю цього чоловіка. Але як бути — не знаю. Мені страшно зв’язувати своє життя з ним. Страшно повірити. Ще вчора я вирішила, що зачекаю, доки спіймають Кравченка, а вже, можливо, тоді дозволю собі хоч трохи розслабитися. Зрештою, я так хочу вірити, що дідусь має рацію і цей чоловік буде надійною опорою мені по життю, а не черговими проблемами та розчаруванням. Але поки потрібно зачекати.

Читати тут...

Приємних емоцій!