Книга ще не дописана, але ти вже можеш у неї закохатись (і в собаку теж)

Ця книга ще пишеться.

Десь між тривогою, пральною машинкою і кавою з лавандою.

Іноді я зупиняюсь на півреченні.

І думаю: а чи варто писати далі?

А потім згадую, що там ще не зʼявилась глава з апокаліпсисом, собакою Джесі, і стрипбаром після бані.

Тому пишу.

І запрошую тебе читати просто зараз — поки історія ще тепла, як борщ на плиті.

Що вже є в книзі (і ти це можеш прочитати просто зараз):

 Глава 1 — Баку, море і маслинова роща

Глава 2 — Гадяч, кукурудза, і світ “до і після”

 Глава 3 — Шафа, лаваш і перший кредит

Глава 9 — Макарони, підвал і лаваш

Глава 13 — Ми майже отримали кулю (але точно — скандал)

Глава 6 — Стрипбар після бані, бо виживати треба зі смаком

І ще: борщ, кіт, Джесі, донька-тінейджер, син-шаман і свекруха на порозі

Чому тобі сюди?

Якщо ти колись переїжджала з валізою,

варила борщ зі сльозами в соусі,

або жила на чесному слові, каві й «тримаюсь» —

значить, ми з тобою вже знайомі. Просто ще не бачилися.

Натисни, якщо готова до лавашу, борщу, шаманів і свекрухи

Читати «Життя як лаваш із сиром і лавандою»

 P.S.

Книга ще пишеться.

І кожен новий коментар, кожен лайк — це ще один ковток кави для натхнення.

Тому…

пиши, читай, залишайся — і тримай свій лаваш міцно.