«Точка кипіння»
Щодня думаю: «Можливо, це не моє. Мій стиль мало кому подобається, мої історії не чіпляють».
І щодня переконую себе в протилежному: що я лише вчуся, мій шлях автора ще надто короткий, щоб опускати руки; що навіть якщо ніхто не читає моїх історій, вони все одно залишаються важливими для мене.
Можливо, я колись опущу руки, але потім обов’язково підніму їх знову.
Дякую пані Уляна
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиУ мене вже у бібліотеці і обов'язково почитаю❤️❤️❤️
Тея Калиновська, ооо...цікаво буде почути вашу думку)
Думаю у вашому блозі зараз себе побачив кожен❤️
Уляна, Думаю, новачки точно)
Дуже знайомі думки! Дякую, що поділилися, це дуже підтримує. Не здавайтеся, адже ваші історії важливі, перш за все, для вас самих. А це — найголовніше! Успіхів вам!♥️?
Ася Рей, Дякую, вам також))
Як ніхто не читає? Я читаю тепер фею. Ну Ви там закрутили. Герой дійсно копатиме й копатиме. Але проза — супер. Чекаю на проду)))
Romul Sheridan, Дякую, тепер я знаю хто мене читає))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати