Розв’язка справи: "Останній гість"

Детективи, настав час зібрати всі ниточки в один вузол.
Ви слухали алібі. Ви бачили провокації. Ви чули звинувачення. І, можливо, вже здогадались…

Убивця — не один. Їх двоє.

 Андрій Осика — адвокат, якому Антон переписав заповіт.
І Марія Синельник — колишня наречена, яку Антон тримав на гачку компроматом.
Він маніпулював ними обома. Та надто довго…

 Вони змовились.
Андрій проник до кабінету в штормову ніч, поки Марія "спала" після снотворного.
Він вбив. Вона — прибрала сліди. Обоє думали, що все мине безслідно.

Але знаєш, чого не врахували?

Диктофон.
Той самий, що увімкнула Вікторія, коли зайшла до Антона на розмову.
Він писав навіть після її виходу.

І там, серед шепотів, чути:

“Ми зробили це, Маріє. А тепер — ніхто не дізнається.”

Помилився, друже.

 Дякую кожному, хто грав!
Ця справа була складнішою, ніж попередні — з багаторівневим обманом, психологічною напругою і подвійним мотивом. Але саме тому вона така захоплива, правда?

Напиши в коментарях, чи вдалося тобі вгадати убивцю!
І… чи хочеш нову справу наступної неділі?

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ромул Шерідан
04.08.2025, 16:40:33

Ну я вагався між цими двома. Зрештою обрав адвоката)))

Інші блоги
Завершена книга по ціні передплати зі знижкою!❤️
Мої найпрекрасніші, найчудовіші читачі! Сьогодні на книгу Істеричка для боса діє знижка. УВАГА! ВОНА ПОВНІСТЮ ЗАВЕРШЕНА, ЕПІЛОГ ВЖЕ НА САЙТІ! У вас є можливість придбати завершену книгу по ціні передплати зі знижкою
Антон. Візуал
І ці їхні камери. Вони всюди. Пересуватися, використовуючи власні сили, було неможливо. Довелося їхати маршруткою. Усі сидячі місця зайняті. Хтось попросив передати за проїзд — він передав. В одній із людських книжок такі,
ЗолотІ ФантазІЇ
Літературний флешмоб «Золоті фантазії» об’єднав авторів, які пишуть історії про магію, таємниці, кохання, небезпечні світи і героїв, що змушують серце битися швидше. Цей флешмоб організувала авторка
Коли система вирішує, що ти зайвий
Є слова, які звучать майже спокійно. Не “вирок”. Не “смерть”. Не “покарання”. Просто — зайвий об’єкт. Наче хтось дуже ввічливо пояснює: ти більше не потрібен. Не вписуєшся. Заважаєш. Тебе легше
Вона більше не втікачка. Вона - спалює старий лад.
Друзі, час настав! Перший розділ другої книги «Ціна попелу» вже чекає на вас. Ми залишили Каліду в моменті, коли відчай перетворюється на сталь, а вчорашні біженці стають її армією. Друга книга — це вже не про виживання
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше