Історію Євгенії — оновлено!

Вітання, любі!

Запрошую до своєї новинку, роману "ПЕРЕСЕЛЕНКА"!

Уривок

ЄВГЕНІЯ

Всю дорогу ми їхали, не зупиняючись. Перша зупинка відбулася аж в Умані. Коли я зупинила авто, зрозуміла, що з машини вийти не можу. Мені погано. Я буквально засинаю.

Щастя, що дядько Богдан не залишив у біді. Відвіз до найближчого готелю, я замовила обід у номер і провалилася у сон. Прокинулася наступного ранку. Почуваюся краще, але в пам’яті — наче стався провал. Я не чітко все пам’ятаю.

Моя донечка ще спить, тому набираю дядька Богдана. Вони вже на місці, і він мені розповідає, що Нінка з малим поїхали на вокзал, бо вона їде до сестри у Хмельницький. Нінка просила подякувати мені за те, що забрала їх. А ще просила не тримати зла на неї.

Поговоривши з дядьком Богданом, кладу слухавку.

А я й не тримаю зла на Нінку. Бог їй суддя.

Читати тут...

Рада бачити на сторінках книги!