Оновлення
Вітаю!!!
Сьогодні вийшов новий розділ моєї новинки?
Хочу розлучення❤️?
Ось невеличкий кусь сьогоднішньої проди:
Настав новий день. Я спакувала дві великі сумки, Захар уже зніс їх до машини. Я саме зачиняла двері квартири, злегка нервуючи, бо замок знову заїдав, коли раптом відчула його сильні долоні на своїх стегнах. Захар безсоромно стиснув мою дупу, притискаючи мене до себе так, що я виразно відчула твердість його тіла.
— Захаре... — прошепотіла я, намагаючись звучати суворо, але голос зрадливо тремтів. — Ну не тут же, сусіди побачать!
— А мені начхати, — низько й чуттєво прошепотів він прямо мені у вухо. — Я хочу тебе завжди й всюди. І зараз теж.
Мої щоки запалали від гарячого сорому й ще більшого бажання. Його подих обпікав шкіру, змушуючи мене слабнути в колінах. Захар міцніше притиснув мене однією рукою, а другою повільно ковзнув уздовж мого стегна. Я майже піддалася цим торканням, уже забувши, що ми не самі, коли раптом почула знайомий дзвінкий голос.
— Привіт, сусіди!
Я стрепенулась і поспіхом випросталась, відштовхнувши Захара ліктем. Перед нами стояла Яна, наша молода сусідка, яка давно не приховувала свого зацікавлення Захаром. Її погляд, як завжди, відверто ковзав по його сильних руках і широких плечах, і від цього я миттєво напружилась.
— Привіт, Яно, — привіталась я трохи різкіше, ніж планувала.
Захар кивнув сусідці стримано, але вона посміхнулася так, ніби щойно застала нас за чимось непристойним. Її очі блищали від цікавості й натяку.
— Ви на вихідні їдете? — поцікавилась Яна, не відриваючи погляду від Захара.
— Так, до друзів на дачу, — відповіла я, намагаючись залишатися спокійною.
— Як чудово! Сподіваюсь, гарно відпочинете, — голос її звучав солодко й майже кокетливо. — Захаре, якщо щось знадобиться, знаєш, де мене знайти.
Посилання на книгу
https://booknet.ua/book/xochu-rozluchennya-b440365?tab=main
Анотація до книги "Хочу розлучення"
Я хочу розлучення. П’ять заяв, п’ять моїх жалюгідних спроб піти від нього… Але щоразу він зриває одяг швидше, ніж я встигаю зібрати валізу. Його пальці завжди знаходять шлях під мою білизну раніше, ніж я знаходжу дверну ручку. І тоді знову ніч, що стирає межі між ненавистю і бажанням.
— Вам уже відмовлено.
— Що? — я нахилилась уперед. — Я подала заяву, я маю право…
— Ви подали, а потім її відкликали. Чотири рази. І ще раз — по зв'язках — ваша заява навіть не була зареєстрована.
— Пан Зорін подзвонив. Він сказав, що ви знову посварились. І що до вечора ви помиритеся. Як завжди.
Я хотіла щось відповісти, різке й горде, але замість того промовила одне єдине слово:
— Паскуда.
— Перепрошую?
— Ні, не вам. Йому.
владний герой кохання та пристрасть дуже відверто
Посилання на книгу
А ще запрошую приєднатися до моїх соц мереж. Там ви знайдете багато візуалу, Анонсів. Та головне - розіграшів проміків!
(тицяйте на картинку)
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиТак і хочеться смачно послати цю сусідку..От с...а.
Оксана Морус, ой так...))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати