Оновлення

Вітаю!!!
Сьогодні вийшов новий розділ моєї новинки?

Ось невеличкий кусь сьогоднішньої проди:

Настав новий день. Я спакувала дві великі сумки, Захар уже зніс їх до машини. Я саме зачиняла двері квартири, злегка нервуючи, бо замок знову заїдав, коли раптом відчула його сильні долоні на своїх стегнах. Захар безсоромно стиснув мою дупу, притискаючи мене до себе так, що я виразно відчула твердість його тіла.

— Захаре... — прошепотіла я, намагаючись звучати суворо, але голос зрадливо тремтів. — Ну не тут же, сусіди побачать!

— А мені начхати, — низько й чуттєво прошепотів він прямо мені у вухо. — Я хочу тебе завжди й всюди. І зараз теж.

Мої щоки запалали від гарячого сорому й ще більшого бажання. Його подих обпікав шкіру, змушуючи мене слабнути в колінах. Захар міцніше притиснув мене однією рукою, а другою повільно ковзнув уздовж мого стегна. Я майже піддалася цим торканням, уже забувши, що ми не самі, коли раптом почула знайомий дзвінкий голос.

— Привіт, сусіди!

Я стрепенулась і поспіхом випросталась, відштовхнувши Захара ліктем. Перед нами стояла Яна, наша молода сусідка, яка давно не приховувала свого зацікавлення Захаром. Її погляд, як завжди, відверто ковзав по його сильних руках і широких плечах, і від цього я миттєво напружилась.

— Привіт, Яно, — привіталась я трохи різкіше, ніж планувала.

Захар кивнув сусідці стримано, але вона посміхнулася так, ніби щойно застала нас за чимось непристойним. Її очі блищали від цікавості й натяку.

— Ви на вихідні їдете? — поцікавилась Яна, не відриваючи погляду від Захара.

— Так, до друзів на дачу, — відповіла я, намагаючись залишатися спокійною.

— Як чудово! Сподіваюсь, гарно відпочинете, — голос її звучав солодко й майже кокетливо. — Захаре, якщо щось знадобиться, знаєш, де мене знайти.

Посилання на книгу

https://booknet.ua/book/xochu-rozluchennya-b440365?tab=main

Анотація до книги "Хочу розлучення"

Я хочу розлучення. П’ять заяв, п’ять моїх жалюгідних спроб піти від нього… Але щоразу він зриває одяг швидше, ніж я встигаю зібрати валізу. Його пальці завжди знаходять шлях під мою білизну раніше, ніж я знаходжу дверну ручку. І тоді знову ніч, що стирає межі між ненавистю і бажанням.

— Вам уже відмовлено.

— Що? — я нахилилась уперед. — Я подала заяву, я маю право…

— Ви подали, а потім її відкликали. Чотири рази. І ще раз — по зв'язках — ваша заява навіть не була зареєстрована.

— Пан Зорін подзвонив. Він сказав, що ви знову посварились. І що до вечора ви помиритеся. Як завжди.

Я хотіла щось відповісти, різке й горде, але замість того промовила одне єдине слово:

— Паскуда.

— Перепрошую?

— Ні, не вам. Йому.

владний герой   кохання та пристрасть  дуже відверто

Посилання на книгу

А ще запрошую приєднатися до моїх соц мереж. Там ви знайдете багато візуалу, Анонсів. Та головне -  розіграшів проміків!

(тицяйте на картинку)