Оповідання Єви Лі, Я співатиму для тебе, вже другий твір автора, який обираю та рекомендую до прочитання.

Я співатиму для тебе - це оповідання у жанрі фантастики, викладене у форматі щоденника. Для мене це не перша зустріч із щоденником члена екіпажу у згаданому жанрі де оповідь головного героя ведеться у подібний спосіб, але перше у якому автор передав саме таку історію.

У своєму щоденнику головна героїня твору розповідає про те, що відчуває, мандруючи на космічному човні у пошуках нової планети для життя. Нового дому. Й про того, хто повсяк час у її думках та серці. 

Переконаний, що більшість поціновувачів жанру оцінять цей твір саме за дух фантастики. Хто читає, або пише у згаданому жанрі, зазирнувши до цього оповідання зрозуміють про що я.

Ті ж читачі, й автори які не є прихильниками фантастики і котрим до прикладу ближчими за духом є твори про кохання, як не дивно це пролунає, також мають великі шанси відкрити для себе цю історію. 

Так, кохання, й розлука із коханою людиною є основною темою твору. І подано це, як на мене дуже красиво, й щиро. 

Мені також сподобалося, що як і у попередній роботі під час прочитання відчувається якість тексту. Я би залюбки порадив щось корисне, як то кажуть зі сторони, власне щоб на мій суб'єктивний погляд можна було покращити, але не помітив речей, які можливо вартувало б змінити. 

Приємний текст у дусі фантастики, вміло поєднаний з переданням почуттів. Як колись було модно казати “без ванілі”. Тобто оповідання по суті про любов, про почуття, а читати його можуть фантасти, й навпаки, ті, хто саме за любовною лінією зазирає до книжок. 

Цілісне оповідання. Як на мене чудово підійшло б на конкурс фантастики. Легке та приємне у прочитанні, й чудово підійде, якщо наразі не маєте змоги читати великі за обсягом твори, а хочеться поповнити свою читацьку скарбничку ще одним прожити сюжетом. 

Нібито з мого боку вийшла певна хвалебна ода, але за що посварити твір, або що порадити - я не побачив. Рекомендую як поціновувачам фантастики, так й тим, хто шукає у книжках справжнє кохання, яке через роки, і не згасає навіть у безмежі космосу. До того ж у творі присутні й філософські роздуми.

Користуючись нагодою, залишаю посилання на Безстроковий марафон від Тетяни Гищак, де і натрапив на описане вище оповідання. 

Приєднуйтесь. Діліться своєю творчістю, отримуйте відгук від колег та обмінюєтесь враженнями. Платформа велика, й одномоментно вмістити усіх, нехай і талановитих письменників в топ стрічку не вийде фізично. Тож завітавши до марафону, можливо відкриєте для себе нових цікавих авторів та розширите читацьку аудиторію для власних робіт.