Знижка останні години!

Вітаю, мої любі поціновувачі прекрасного!

Запрошую, до дуже зворушливої та емоційної книги:

Поцілунок під дощем” 

Вона - дівчина, яка колись вірила в кохання до останньої краплі.
Він - хлопець, який тримав її серце... і втратив його за одну ніч.
Минуло сім років. Вони зустрічаються знову - у містечку, де дощі приносять не тільки спогади, а й другі шанси.

Це ніжна, емоційна історія про те, як кохати до нестями - і як солодко знову повірити.

Лео носить її ім’я у серці.
Джой досі пам’ятає смак його поцілунку під тим самим дощем.

 

AD_4nXe3n7pN67CwbFm72ce04W11leaaZJ1lEAY_bRZ5cNcc_gGhc6lCk9_qTEbAiOHjo_fbgANKzvEZdLQZhIsSWZEQmX9qqMxmCXSPX9J_tFXqktcrgY2E0U_3QS7iEiF6c-ZL0cSRYg?key=L_DBbpedmD04O7g1W3yWKA

Тропи:

*Другий шанс на кохання
*Романтика у маленькому містечку
*Закохані з юності знову зустрічаються
*Вони досі одне одного кохають
*Дощ як символ спогадів і зцілення
*В нього є таємниця
*Повільне, ніжне відродження почуттів
*Тепла атмосфера містечка, яке стає домом

Уривок:

“— Дякую. 

   — За що? — я чув чисте здивування в її голосі.

   Джой задерла голову і подивилась мені в очі. Я обережно пестив їх плече кісточками пальців і дивився на неї.

   — За те, що розумієш мене. За те, що я тут… За те, що не задаєш запитань і не вимагаєш від мене відповідей, - бо від них мені хочеться кричати. Я знаю, що я тобі не пара. Ти не зрозумієш… але це так і є. Але, я егоїстично сьогодні хочу бути тут і хочу щоб ти мене обіймала. І хочу обіймати тебе. — Джой тулиться ще дужче, закидає ніжку на моє стегно і знову потирається обличчям об мої груди. 

   — Сьогодні я не вимагатиму інтиму, але не обіцяю, що я буду така ніжна завтра… тож… 

   Я усміхаюсь, а потім навіть сміюсь. Вона спеціально це робить. А я закохуюсь все більше. Очі щипає, але я ніколи не дозволяв собі плакати. І зараз не буду. Хоча це титанічні зусилля. Я обіймаю Джой, беру її підборіддя двома пальцями і роблю так, щоб вона подивилась на мене. 

   — То ти посягаєш на мою невинність?

   — Треба щоб ми були квити.

   Сміюсь, а потім цілую її в усмішку і в мені розливається тепло.”

 

Запрошую підписатись на закритий ТЕЛЕГРАМ КАНАЛ 

Підписуйтесь на СТОРІНКУ БУКНЕТ щоб до вас постукали гарні новини)

Ще один телеграм (тріо авторок) 

Мирного неба!!! Героям Слава!!!

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ася Рей
29.07.2025, 21:35:34

Дуже зворушливий уривок! Обожнюю такі історії про другі шанси, де герої зустрічаються знову після багатьох років і мають змогу розібратися зі своїми почуттями та минулим. Тропи "кохання з юності" та "романтика у маленькому містечку" – це просто моя слабкість. Впевнена, книга подарує багато емоцій і тепла. Дякую за знижку, обов'язково скористаюся

Анна Харламова
30.07.2025, 20:17:20

Ася Рей, Безмежно дякую за такі смачні слова, підтримку та бажання познайомитись з цією історією кохання!!! Хай вона смакує та дарує щось хороше.
Ціную вашу підтримку, тепло слів та увагу!!! Мирного вечора! Натхнення та наснаги!!!

avatar
Лана Рей
29.07.2025, 22:11:41

❤️❤️❤️❤️

Анна Харламова
30.07.2025, 20:15:55

Лана Рей, Дякую, щиро дякую❤️❤️❤️

Інші блоги
Третя спроба
Всім привіт! Знову моя відчайдушна спроба привернути до себе увагу ахахах ? Я взагалі до вас із питанням, особливо до тих, хто сидить тут давно, часто й уже більш-менш розуміє, як рухатися на цьому величезному сайті. Підкажіть,
Як вставити Youtube Shorts у свій блог
Може комусь зекономить нерви ☺️ Я довго не міг зрозуміти, чому Букнет не приймає посилання на ролики з Ютубу й постійно пише: «URL-адреса невірна». Виявилося, проблема саме в Shorts-посиланні. Треба просто: —
З Днем Матері!
Вітаю з Днем матері ❤️ Мама — це любов, яка ніколи не зраджує, і тепло, яке завжди чекає нас удома. Пропоную вашій увазі оповідання, яке написала ще рік тому. Історію про маму, любов і найрідніше тепло, що залишається
Янголятко знову нервує ♥
Ох і киця… Щоразу тільки ближче ♥ Тепло її тіла, відчутне крізь тонкі тканини, змушує Кассіеля помітно напружити плечі. Ангел важко ковтає їжу й нарешті повертається до неї. Луксурія одразу цим користується.
Випадковість? Чи закономірність? Або Доля?
Я не дуже вірю в містику. Хоч і пишу в такому жанрі. Але вірю, що усі зустрічі у нашому житті - не випадкові. Хтось стає підтримкою, хтось - долею, хтось - уроком чи випробуванням. А як вважаєте ви?
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше