Мортібор, Тихий Вітер Смерті. Мовчазний жах.

Всім привіт, друзі. Після деякої перерви, виходжу знову на зв'язок, щоб розповісти вам легенду про страшного воїна, безмовний жах, про якого складають легенди. Чия віра у свого володаря непохитна, а меч гострий, міцний і сильний, подібно до нього самого. Якщо ви готові почути цю легенду, вирвану з давніх хронік - ласкаво просимо до «Світу Молота».
Якщо зацікавило, почати читати цикл "Молот Чудовиськ" звідки цей персонаж, можна перейшовши за цим посиланням: https://booknet.ua/book/molot-chudovisk-b436896

⚔️ Мортібор, Тихий Вітер Смерті — це не просто воїн, а ходячий догмат жаху, легенда, перед якою давні чудовиська виглядають як дитячі страхи. Його прізвисько народилося з паніки, адже його наближення неможливо почути чи передбачити — тільки раптова тиша та легкий холодний вітер сповіщають: смерть уже поряд. Він не маршує — він з'являється. Він не вступає в бій — він вершить суд за волею хаосу.

Закутий у броню, викувану в темні часи майстрами ордену, Мортібор носить не обладунки, а наказ на руйнування. Він — каратель і обранець Любомора, Бога Чуми та Роздору. Його тіло живиться не кров'ю ворогів, а благословенням свого владики. Навіть удари, заряджені гнівом грому, слабшають перед його незламною сутністю. Отрута, що спалює звичайного воїна, здатна лише уповільнити його крок, але не похитнути волю.

У бою він не людина — він алгоритм загибелі: чіткий, безпомилковий, позбавлений емоцій. Його стратегія — блискавична, витривалість — нелюдська. Він не відповідає на образи, не впадає в лють, не збивається з ритму. Його мета — не окремі життя, а цілі роди, ідеали, символи надії. Він не просто знищує ворога — він руйнує віру.

Навіть паладини, благословенні світлом, втрачають мужність перед ним. Мешканці міст тікають, зачиняють віконниці, мчать до брам, мріючи втекти не від армії, а від одного — тихого наближення його кроків. Коли він убиває, він не святкує — він зводить погляд до неба, ніби дякує йому за право служити злу. І це видовище — більш крижане, ніж сама смерть.

Мортібор — це не ім’я. Це символ катастрофи. Він — втілення холодної, безпристрасної кари, що прийшла не сперечатися, а завершити. У світі «Молота» його існування — фундаментальний страх, прошитий у колективну пам’ять народів. Його не чекають. Його бояться заздалегідь. Його не перемогти — можна лише сподіватися, що він не дійде до твоїх дверей.