Він не зміг стримати почуття... Ключ відкрив двері

Спочатку він не помічав своїх почуттів. Потім, наче б то змирився з ними.

Намагався придшити.

Але ось серце не витримало... Він відкрив двері. Ключ, який він викинув у океан, щоб не було спокуси, прибило до берега. І він їх відкрив...

КЛЮЧ

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Невеликий уривок.
Вирішив кинути невеличкий уривок з сьогоднішнього розділу. — Треба заявити в поліцію, — випалив я. — Зараз. Сьогодні. Його мають заарештувати. Девід тихо пирхнув. Не насмішкувато. Втомлено. І… налякано. —
Я знаю....
Ну, що ж... Все ж таки я наважився і вирішив податися на конкурс Дуже дивні справи. Не впевнений, що пройду до фіналу, але.... Я точно знаю чого ви боїтеся. Ні. Ви боїтеся не вампіра, не Годзілу і не страшного перевертня. Ви боїтеся
Чи згасає натхнення без зворотного зв'язку?
Інколи ловлю себе на думці, що натхнення стає тихішим, коли не відчуваєш відгуку. Ніби починаєш сумніватися: а чи потрібні комусь твої слова, твої історії, твої думки? І тоді виникає інше запитання. Можливо, це ще один іспит?
Останні години знижки на "Заборонене бажання" 
Друзіі, сьогодні діє знижка на книгу "Заборонене бажання" Приєднуйтесь до палкої та непростої історії Злати та Ярослава! — У мене є скарга, Злато Вікторівно, — каже моя вагітна пацієнтка. — Суть скарги в
Таке різне кохання)
Вітаю, мої любі читачі!) З величезним задоволенням хочу нагади про ще одну свою книжку про лікарів) Тут є все для того, щоб відпочити та отримати гарні емоції) Як завжди - дорослі почуття та стосунки й шлях до них) Запрошую
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше