Рецензія на книгу С. Фої "Відьомське дзеркало"
У нас заявлений жанр містика-жахи. Жанр, який я дуже люблю і тема доволі цікава, а саме як зрозуміло з назви - ВІДЬМИ. Думаю, у кожного в селі були свої дивні бабки, яких місцеві прозивали відьмами і не тільки за скверний характер, а й з деякого роду діяльності)) У нас їх ще називали шептухами. Люди вірили у їхні сили і неоднаразово зверталися про допомогу. Після смерті, більшість будинків залишалися не доторканними, і моя мама завжди казала, що більшість з них не передали свій дар далі. Тому у тих місцях краще не ошиватися)) Але хто їх слухав))
Тому ця тема дуже цікава. І мене і так занесло. Бо в голові одразу стільки реальних історій, якими захотілося поділитися.
Але ми тут не для цього.
З чого почати... Почнемо з хорошого. Ідея твору - цікава, містична і має багато простору для її реаізації. Автор зміг мене зачепити і я з кожною сторінкою, хотіла дізнатися - а чим все закінчиться. Головна героїня вже з перших абзаців показує свій вольовий характер, посилає все під три чорти і відправляється до батьків з усіма речами, Дівчина певно хотіла знайти час для перепочинку, щоб знайти рішення і рухатися далі своїм життям... Але тут бешкетниця бабця і її хтивий демон перевертоють все до гори дригом.
А тепер те, що не дало мені насолодитися історію по повній. Якесь рване закінчення сцен. Ніби тут ось був якийсь містичний двіж, а тоді два відступи і ми вже в іншій площині. Також мені не вистачило цього нагнітання, мотрошних описів... На томість чітке статичне пояснення того, що бачимо чи того що відбулося десь там за кадром... і все. Не має цих відчуттів від головної героїні. Ти не боїшся за неї, тобі не страшно. Ти точно знаєш, що все закінчиться добре.
Боротьба головної героїні... Добре я вірю. Вже на початку були проблиски її сили, але все одно ти не відчуваєш цієї сутички, цього супротиву.
Кінцівка, якась скомкана. Розділ з боротьбою проти демона... Якщо це було зроблено для демонстрації прояву дару гг та не знаю навіть... Воно виглядає як нізвідки, щоб було.
Також дуже рада, що підкінець дівчина змогла знайти своє кохання. Але теж все виглядає штучно. І що вже весілля?))) Ну блін))
ОТЖЕ
"Відьомське дзеркало" - це твір з цікавою задумкою, приємною сильною героїнею, про відьом, містику і бородьбу. А також вибір в якомусь сенсі.
Чи рекомендувала б я цей твір? Так. Чом би ні.
На мою думку, текст потребує ще доопрацювання. І взазалі мене налякати дуже важко і вразити теж, враховуючи, що цей жанр мій улюблений.
Автору щиро бажаю усього хорошого))
https://booknet.ua/book/vdomske-dzerkalo-b434799
В рамках марафону Тетяни Гищак https://booknet.ua/out?url=https://booknet.ua/blogs/post/363457
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиА мені ця книга дуже сподобалася. Це більш реалістично і ближче ніж всяке "літання" чи "чари". Ця книга більш обґрунтована.
Дуже змістовна рецензія. Знайомий з цим твором..)
Прислухаюся до Вашої думки і подумаю над текстом ще. Дякую за чудову рецензію.
Світлана Фоя, Та нема за що)) Сподіваюсь, що мої зауваження були корисними. Бажаю вам успіхів)
Дякую. Рецензія цікава і щира. А ваші спогади про реальних сільських шептух це взагалі клас! Хотілося б почитати шось, написане на цій основі ))
Єва Ромік, Дякую)) Я б теж чогось такого почитала. Ця історія розбурхала мою цікавість. Сама ж поки що не планую нічого подібного писати. Хоча справді підгрунтя точно є.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати