Рецензія серцем.

Рецензія на твір Світлани Бонд «Сонце, річка та зоряні ночі»
https://booknet.ua/book/sonce-rchka-ta-zoryan-noch-b437301

Авторка у своєму творі запрошує читача в особливий період життя — до дитячого літнього табору. Справжня дружба, перші почуття, пригоди, нові зустрічі та знайомства... Так багато всього!

Для себе я відзначила кілька сюжетних ліній:

1. Стосунки матері й сина — дуже тонко вплетені протягом усієї книги. Делікатно, але з важливим посилом.
2. Пригоди численних персонажів, як головних, так і другорядних, роблять книгу живою та правдоподібною. Дискотеки, змагання, конкурси — усе це занурює в атмосферу літнього табору. Особливо цікавими для мене стали персонажі братів-близнюків і їхній похід до дідуся. Ця сцена мене по-справжньому зворушила.
3. І, звісно, любовна лінія Ярослава і Юлії. Авторка майстерно показує зародження першого справжнього кохання і поняття відповідальності за іншу людину. Справжність і щирість цієї історії вражає. Шибеник і бешкетник поступово сам хоче змінитися, подорослішати — не через тиск ззовні, а з власного бажання. А сцени стрільби з лука викликали в мене асоціацію з Робіном Гудом і Маріанною на сучасний лад.

Я шукала легку, світлу, позитивну й трохи наївну книжку — і саме таку й знайшла. Справжня сучасна любовна проза, написана живою, образною мовою. Окремо зацікавила обкладинка — вона стала для мене справжнім «гачком».

Єдине, що викликало внутрішнє застереження — 14-й розділ. Для мене особисто він випав із загального стилю твору, здався зайвим. Два-три речення з натяком були б, на мою думку, більш витонченими, ніж опис ночі між Яріком і Мілою. На тлі зустрічей Ярослава та Юлі, які звучали для мене виразніше й сильніше, ця сцена виглядала непотрібною. Лише  зараз пишучи цю рецензію, я зрозуміла, що можливо, авторка зробила це навмисно — саме для створення контрасту. Але в момент читання це був епізод, коли мені справді захотілося відкласти книгу. Продовжила лише завдяки участі в марафоні: https://booknet.ua/blogs/post/363457

За моїми особистими критеріями, книзі пасувала б позначка 18+: куріння, алкоголь, нерозбірливе сексуальне життя тощо. Це не є недоліком, радше — перевагою. Бо це  якісна література.

Книга настільки захоплива, що мені захотілося продовження. Наприклад: Юлія й Ярік через п’ять років. Чи переросло це в справжнє кохання, чи з часом згасли емоції першого почуття? Дещо відкритий фінал розбурхав мою уяву — я б із задоволенням прочитала далі.

Однозначно рекомендую до прочитання.