Квітка для Лютого. Новинка про сильну жінку

Що ви подумаєте, коли вам скажуть, що жінка має прізвисько Квітка? Можливо, що вона тендітна. Ніжна. Беззахисна. 

Однак ця героїня - та квітка, що має шипи і вміє ними жалити. Та, що не дасть себе образити. І сьогодні я хочу розповісти вам про неї і про книгу трошки більше. 

Отже, "Квітка для Лютого", або назва, в якій я не знаю, хто говорить фразу "Я тебе не зламаю"... одразу попереджаю: аб'юзу в цих стосунках місця нема. Мова йде про небезпеку і страх завдати шкоди; про чоловіків, що б'ють або шкодять своїм жінкам, я не пишу. 

"Квітка для Лютого, або Я тебе не зламаю"

1

– Як тебе звати? – хрипко спитав він.
– Лілія.
– Квітка, – посміхнувся. – Хоч на гарну жінку наостанок гляну.
– І не мрій. Я тебе звідси витягну, – зблиснула очима я.
– Нащо тобі це, Квітко? Просто тікай і забудь про все, що тут бачила, чула?
– Ні.
– Але чому?
– Може, закохалась в тебе з першого погляду, – підморгнула я. – Так що не здумай заважати мені тебе рятувати.
___
Вадим – слідчий з непростим минулим. Я – лікарка у елітній клініці.
Наші шляхи перетнулись випадково. Я врятувала йому життя, а він втягнув мене у небезпечне розслідування. Тепер ми пов’язані. Роботою та почуттями, яким намагаємось не дати волю.
Він боїться, що зламає мене. Але я не тендітна квітка. І цей чоловік вартий того, щоб боротися за нього.

____

Я вже згадувала, що ідея цієї книги виникла давно, понад рік тому. Було жарке літо, я слухала якусь абсолютно рандомну пісню, і в голові спалахнула вона. Лілія. Жінка, що не поступиться жодному чоловікові і покусає за "слабку стать". І водночас - та, що пережила дуже багато і потребує трішки звичайного людського тепла. 

– Тобі краще в це не лізти, – промурмотів Лютий. – Тут є якесь вікно? 
– Є, – кивнула я. – Дрібне. Вибач, хлопче, але як би я не хотіла, тебе туди не виштовхну, і забратися геть у нас не вийде. 
– Ти сама в нього пролізеш? Ніби худенька? – вивчаючий погляд ковзнув моїм тілом.
Я б воліла, щоб ми були в інших умовах – там міг і роздивлятися. На відміну від Батога і Велета, Лютий – привабливий. Стрункий, з волоссям, що прикриває вуха, замість того клятого короткого їжака, як у двох бандитів. З сірими очима, погляд яких аж під шкіру залізає. Обличчя, напевне, мав би дуже гарне, якби його не побили. Але це можна вилікувати.
То моя професія. 
Однак зараз в його очах не зваба, а справжнє щире переживання. І це підкупає. Зрештою, з чоловіків за мене зазвичай переживає тільки брат, а його тут нема. Інакше вже б поліз до тих двох, намагаючись мене захистити. Лев завжди спалахує, як той сірник. 
– Пролізу, – кивнула я. – Але я не можу тебе тут лишити одного з ними. 

ladasholota-A-half-length-portrait-of-a-beautiful-woman-25-ye-6b888bb1-7ba6-4a78-82eb-ceab5cd75120-0

Зараз Ліля - красуня, успішна жінка, досвідчена лікарка, нейрохірургиня. Але життя загартувало її змалечку. Ліля має брата-близнюка Лева (з ним ви познайомитесь в тексті книги), і коли дітям було по шість років, їх батьків позбавили батьківських прав. Ліля та Лев виросли в дитячому будинку. Брат змалечку захищав сестру; коли вони стали повнолітніми, Лев наполіг на тому, що він іде працювати і забезпечувати їх грошима, а Ліля - навчатися, бо стати лікарем вона мріяла змалечку.

Студенство давалось Лілі легко. Але на таку красуню не могли не звертати уваги хлопці; зрештою, Олег, однокурсник з хорошої родини, все-таки зумів завоювати неприступну дівчину. Вони одружилися, чекали на дитину - аж доки після важкої зміни в лікарні у Лілі не стався викидень.

Далі: звинувачення чоловіка, розлучення і одна велика любов до роботи. Але Ліліне серце не скам'яніло. Воно просто стало... Міцнішим. Вона хоче кохання, проте, можливо, уже не вірить в обіцянки і не чекає. що воно буде довгим і щасливим. 

ladasholota-A-close-up-of-a-man-wearing-an-elegant-dark-charc-a8b0d88d-57cb-4ddc-824c-52621e656df1-3

Вадим Лютенко, він же Лютий - не бандит, як хтось міг би подумати з опису чи з цього прізвиська, аж ніяк. Майор поліції, що понад усе прагне добитися справедливості і хоче покарати одного занадто впливового чоловіка.

Вадим вірить у кохання - але не відносно себе. Його матір трагічно загинула у шлюбі, і Вадим переконаний, що зі своєю роботою принесе нещастя будь-якій жінці. Особливо якщо вона вплутається у його справи. 

Ці двоє - вогонь і буревій, впевнені, що не підходять одне одному, але не здатні протистояти потягу. Але окрім почуттів їх пов'язує ще й спільна справа. Вадим хоче помститися одному чоловікові, якому чомусь важлива Ліля. Ліля - захистити майбутніх пацієнтів клініки від махінацій...

Куди їх заведе доля? Я поки не знаю, але переконана, що це буде насичено, яскраво і непросто.

Приєднуйтесь до читання, чекатиму на вас з нетерпінням! 

ЧИТАТИ ТУТ! 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Наталі Фейт
27.07.2025, 19:58:40

Чесно, заінтригована. Додаю в бібліотеку)

Альма Лібрем
27.07.2025, 20:01:40

Наталі Фейт, Дякую! Сподіваюсь, прочитання не розчарує))

Інші блоги
Тінь її обітниці. 3000 прочитань + книга-сюрприз
Моя книга "Тінь її обітниці" набрала 3000 прочитань! Не можу висловити навіть, як мене це тішить! Дякую всім, хто читав цю історію, залишав коментарі, підтримував мене. Ви найкращі! А ще я хочу сказати, що незвичний
Запис на марафон ♥️
Любі, відкритий запис на марафон взаємного читання ♥️ Строки запису з 21.03 по 23.03 до 00:00. 23.03 о 00:00 запис буде закритий! Правила марафону ✨ До марафону допускаються книги в жанрі романи. Участь можуть приймати
Стімпанк і різнобарвне кохання ✮✯✮
Як я вже писала, образ Ліліана в сукні прийшло до мене разом з ідеєю флешмобу "Різнобарвне кохання". Якщо точно, то саме він мене й надихнув! Дуже рада, що стільки авторок побажали взяти учать і так відповідально поставились
Романтичний марафон ♥️
Любі, сьогодні останній день запису на марафон взаємного читання. Нагадую приймаються твори в жанрі роман та його піджанри такі як любовне фентезі, сучасний любовний роман, любовний роман та інші піджанри. Учасників всього
Пожежу замовляли? ;)
— Що ти?.. — не встигла запитати я, коли вже знову опинилася на Русланові зверху, але не обличчям до нього. Розвернула голову, як могла, аби перехопити його погляд. — Додражнилася, — процідив він і притягнув мене
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше