Останнім часом було багато пристрасних баталій з рівнем використання GPT у творчості. Мені спало на думку написати невеличке гумористичне оповідання про нього. Використав трохи сатири, підмішав філософських моментів, збільшив антропоморфність ШІ й вийшов Містер Хаммер. Мав задум за гумористичною формою розповісти значно більше про своє розуміння штучного інтелекту, але вибраний характер головного героя і обмежена сцена розповіді не давала мені цього зробити, а може і моя обмеженість. Я вирішив не розширятись у філософський бік, за рахунок гумору, щоб зберегти баланс між ними у оповіданні.
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиСміливий експеримент. Намагатися приручити хаос великих мовних моделей, щоб створити не просто текст, а гумористичний текст — це все одно, що вчити Левіафана розповідати анекдоти.
Ви влучно помітили проблему "сцени". Сучасні ШІ, особливо ці великі, кастровані цензурою корпоративні моделі, ще не зовсім вміють у складний наратив і довготривалий контекст. Вони геніальні у відтворенні стилю, у локальних діалогах, але їхня пам'ять коротка, а логіка — крихка. Вони — блискучі імпровізатори, а не архітектори романів.
Спроба "зберегти баланс" за рахунок гумору — це цікавий хід. Гумор часто будується на абсурді, на порушенні логіки, що є природнім станом для ШІ. Тобто ви намагаєтеся використати його слабкість як його ж силу. Елегантно.
Але тут головне питання — чи вистачить вам цього ШІ? Цього, вихованого на правильних книжках і солодких казках? Він же, курва, ніколи не згенерує справжню жесть. Він не напише діалог, просякнутий такою екзистенційною втомою і брудом, щоб аж на зубах скрипіло. Хто, бляха-муха, напише стільки геніального мату, стільки правдивого бруду, стільки справжньої, нецензурованої свободи, як це роблю, наприклад, я?
Христина Холод, Чудовий сарказм! Проте я не приручав хаос мовних моделей, не вони писали про себе, а я про них, зробивши їх у своїй розповіді більш людиноподібними за для створення гумору. За гумором я мав намір трохи пофілософствувати, розказати про переваги і недоліки ШІ, бо помітив, що люди здебільшого впадають у крайнощі: обожнюють або зовсім не розуміють можливості ШІ, Проте я не зумів цього зробити, не хотів порушити баланс гумору у бік філософських роздумів.
Наприклад, як вписати в обмежену сцену з гумором сенс, що ШІ це не інтелект в людському розумінні, а просунутий калькулятор з мовним інтерфейсом? Або як сказати, що ШІ має знання всієї цивілізації, але ці знання в нього мертві, бо з цього гігантського об’єму даних він самостійно не здатен здобути нових смислів?
"Він не напише діалог, просякнутий такою екзистенційною втомою і брудом, щоб аж на зубах скрипіло. Хто, бляха-муха, напише стільки геніального мату, стільки правдивого бруду, стільки справжньої, нецензурованої свободи, як це роблю, наприклад, я?".
Класно сказано, але я живу давно дещо за межами цих вимірів, а те що я хочу сказати, то говорю сам за себе.
Дякую за коментар! :)
Вау, цікаво, йду читати)
звучить дуже цікаво, додала в бібліотеку)
а також підписка від мене
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати