Розпочнемо з банального…
ДУЖЕ ДЯКУЮ кожному з вас за 100 підписників. Сто. Соточка. Повна батарейка. Це для мене не просто цифра — це ви, живі, справжні, прекрасні люди, які вирішили дати шанс комусь із дивним стилем, жартами про ламання реальності та безсонними ночами над клавіатурою.
Коли я прийшла на Букнет два місяці тому, думала: “Ну от буде 3 підписники — вже чудово. Один із них мама. Другий — я сама з іншої сторінки. Третій — випадковий читач, який переплутав жанр.”
Але десь на моменті 30 я собі гіпотетично подумала: “А якщо їх буде сто? Я ж тоді зобов’язана щось… ну… епічне зробити.”
І як ви вже могли здогадатись, легких шляхів я не шукаю.
Я написала книгу. Не зовсім звичайну. Тобто зовсім не звичайну.
Мене давно цікавила тема четвертої стіни. Знаєте, коли персонаж дивиться тобі в душу і каже: “Я знаю, що ти читаєш.” І ти такий: “ААА!”
Але я захотіла більшого. Що буде, якщо зробити тріщину настільки глибокою, що читач зможе туди ЗАЙТИ? Отак повністю. Без шолома. Без запасного плана. Просто ти і історія.
Я працювала над цим текстом місяць. Він невеликий. Там немає погонь, вибухів і драми на 800 сторінок. Але він — точно той, який я хотіла створити.
Спочатку в мене було сто мільйонів ідей: зробити, щоб текст змінювався прямо в очах, щоб хтось отримував дивні повідомлення “Ти ще читаєш?” або “Не дивись у дзеркало”, щоб книга реагувала на твій настрій (але це вже фантастика і трошки Black Mirror).
Але Букнет — не портал до магічного HTML. Хоча… якщо дуже сильно захотіти…
(Ні! Заспокойся, внутрішній хакере.)
Ця книга — моя подяка вам. Бо ми звикли, що четверта стіна ламається, коли герой говорить до читача. Але хто сказав, що автор не може сам зробити крок до вас?
Я не знаю, чи вам сподобається. Можливо, хтось скаже: “Та що це було взагалі?”
І я скажу: “Чесно? Я теж не впевнена. Але мені це було потрібно.”
Бо з дитинства я мріяла створювати унікальні книги. Такі, щоб не мали аналогів. Ну і трохи вийшло навпаки — я пишу про романтику. Але ж хто сказав, що романтика не може бути дивною?
І ще одне. Я, звісно, трошки ненаситна. Тому поки ви читаєте цей пост — думаю:
А що зробити на 200 підписників?
(Ні, не ще одну книгу. Хоча… можливо…)
Дякую вам за те, що ви є. Без вас усі ці історії просто лежали б у чернетках, нікому не потрібні. А з вами — вони живуть.
З любов’ю,
та, що дивиться на вас крізь тріщину в четвертій стіні
7 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиТи проробила величезну роботу, і це відчувається в кожному слові! Дуже круто, що ти прагнеш до чогось більшого, ніж просто написання книги, а хочеш створити цілий досвід для читача. Ідея з ламанням четвертої стіни завжди захоплювала, а ти підійшла до неї з такою креативністю.
Ти молодець, що не побоялася експериментувати і писати щось "зовсім незвичайне". Навіть якщо хтось скаже "Та що це було взагалі?", головне, що це було потрібно тобі, і, я впевнена, знайдеться багато тих, кому це теж буде потрібно.
І окрема подяка за те, що ділишся своїми думками і процесом творчості. Це дуже надихає! Чекаю на твою нову книгу з нетерпінням!
Ася Рей, Дуже дякую)))
Чекаю на блог 200 підписників! Я тебе скоро наздожену) Пару спотикань, і 18%)
DEKLIN, Іва в процесі дослідження. Хоча, перші розділи були..
(_помилка_серверу) і... (_не_перезавантажуйте_ сторінку). Одним словом - .... (_лишилось_3_№_). =)
Вітаю, натхнення та успіхів=))) Чекаю з нетерпінням блог на 200 підписників і хороший рейтинг книг=)))
Жанет Девлін, дякую, взаємно)))
Щиро вітаю!!!✨✨✨✨
Romul Sheridan, Дуже дякую))
Вітаю!
В мене це ще по переду
Таня Тайм, дякую)
Вам іще трохи залишилось)
Вітаю, вітаю і ще раз вітаю❤️. Бажаю натхнення, успіхів та нових читачів)
Ліна Діксон, дуже велике дякую))
Клааас) Пам'ятаю ці неймовірні відчуття)
Іра Майська, так, це фантастично))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати