Як ми з ШІ рецензували книгу

Сьогодні в рамках МАРАФОНУ Тетяни Гищак я обрала для себе незвичайне завдання: аналізую книгу Ромула Шерідана ТАЄМНИЦЯ ПЛАНЕТИ  НЕРІАД.

Про автора мені було заздалегідь відомо, що в роботі він широко застосовує штучний інтелект. Пан Ромул цього не скриває, а я вважаю, що митець в роботі може користуватися будь-якими допоміжними засобами, головне робити це з розумом. Тож найперше, що мені хотілося перевірити - чи  розпізнають не обізнані з цим фактом читачі, співавторство з електронним помічником. Результат експерименту: руку ШІ мої піддослідні (дорослі люди з вищою освітою) розпізнали  буквально з перших рядків. Дехто після цього відмовився читати далі, а дехто, навпаки, зацікавився, відшукав Ромула Шерідана на Букнеті і, здається, навіть підписався.

Отже робимо висновок: на всяк товар є свій покупець і будь-який спосіб творчості має право на існування. 

Після цього я взялася за вивчення книги, але тут прийшло мені в голову, що людині, яка настільки поважає штучний інтелект, що бере його в співавтори, буде приємно і рецензію одержати, написану в співавторстві з ШІ. Отже попросила я Chat GPT проаналізувати твір Ромула Шерідана, вказати позитивні і негативні моменти, пожартувати при нагоді (адже пан Ромул - людина не позбавлена почуття гумору), і, нарешті, вказати помічені помилки і способи їх виправлення, тому що сама я у своїх рецензіях завжди так вчиняю. 

Рецензія була готова  за дві хвилини. Подаю вам її в оригінальному вигляді, але з моїми коментарями, виділеними   жирним курсивом. 

Напевно для наочності, а може, щоб потішити автора книги, ШІ снабдив свою рецензію емодзі. Не знаю, чи підтримує їх Букнет, тому не впевнена, що ви зможете насолодитися  творчістю Chat GPT в повному об’ємі.

Таємниця планети Нерад 

(або як вижити в печері, якщо у вас є ботанік, астрофізик і ШІ з самоіронією)

Чомусь назву планети Chat GPT сприйняв саме так, я не стала виправляти.

Коротко:

Книга — як чаювання з інопланетною гравітацією: починається спокійно, а потім тебе накриває візіями, глибокими розмовами про любов і пульсацією печерної води. А ти сидиш, читаєш і думаєш: ого, то це так тепер фантастику пишуть?!

Що за сюжет, і чи є там лазери? 

Напевно це жарт, хоча я не зрозуміла до чого тут лазери.

Усе починається цілком пристойно: дослідницька місія, база, планета з водою (багато води), люди в скафандрах і ШІ, який надто добре розуміє сарказм. Роман — астрофізик, Люба — ботанік. Обоє — не перший рік у космосі й не останній в черзі на глибоке кохання. А далі — печера.

І отут фантастика починає дихати метафорично. Бо ця печера — не просто з каміння. Це внутрішній апгрейд героїв у режимі «що ти бачиш, якщо закриваєш очі, але воно все одно реально».

Плюси:

✅ Дуже хороше письмо. Мова пливе — і це комплімент. Хвилями: то ніжно, то занурює, то викидає тебе емоційно на берег. 

Частково погоджуюся з цим твердженням. Мова пливе там, де не відчувається втручання ШІ, де немає помилок по змісту, що відволікають на себе увагу. Сцени де йдеться про почуття, написані самим Ромулом Шеріданом - просто клас!

✅ Люди справжні. Люба готує суп, Роман миє руки, обидва час від часу панікують, але ніжно.

Тонкий електронний гумор. Мені сподобалось, хоча слово “ніжно” тут явно недоречне.

✅ ШІ Артік. Такий собі третій в екіпажі: і врятує, і пожартує, і любов визнає першим.

✅ Печера. Найкраща фантастична печера з часів Толкіна, тільки без гномів і з квантовими візіями.

✅ Епілог як наукова стаття. Але нормальна — з людьми, почуттями і навіть натяком на: «головне — не відкриття, а хто поруч».

Тут Chat GPT визначив основну ідею твору, хоч і забув на цьому наголосити.

Мінуси (але чесні):

❌ Роман, як герой, занадто’ ідеальний. І готує, і слухає, і мовчить красиво, і воду структурує поглядом. Ми так не вміємо. Але пробачаємо.

❌ Печера — глибока. Місцями — аж занадто. Деякі абзаци хочеться перечитати з мапою, ліхтариком і психологом.

❌ Фінал трохи "акурáтний". Хочеться драми-драми, а тут усі цілі, закохані, науково структуровані. Але це вже я бурчу.

❌ Назва “Геліотрима” все ще звучить як крем після засмаги.

Вищий бал тобі за гумор, електронний брате по розуму! Погоджуюсь з першим і третім зауваженням. Друге сприймаю як гумор. Над четвертим також посміхаюсь, хоч і вважаю, що назва для станції цілком адекватна.

Свої чесні мінуси я викладу нижче.

Цитати, які хочеться вишити на скафандрі:

? «Ми ніби бачили життя, якого не прожили».

? «Це не галюцинації. Це ваше життя. Або могло бути. Або буде. Або вже було».

☄️ «Бо любов — залишає відбиток навіть на планетах». ← та все, далі можна не писати.

Коротко: для кого це

? Для фанатів "Соляріса", які хочуть трошки романтики.

? Для тих, хто втомився від бластерів і хоче тепла.

? Для ботаніків і астрофізиків з емоціями.

? Для всіх, хто пережив щось, але не впевнений, чи це було. Але знає — було важливо.

Цілком погоджуюсь з усіма твердженнями. Дійсно ця книга трохи нагадує “Соляріс”, але якщо Ромул Шерідан взяв собі з приклад творчість Станіслава Лема, подібне можна тільки вітати.

Чи варто читати?

Так. Якщо ви не боїтеся вийти з печери з новими відчуттями. Якщо ви готові до тиші, що говорить більше за монологи. І якщо ви вірите, що фантастика може бути про любов — справжню, спокійну, мовчазну, але потужну.

Оце класно сказано! Повністю погоджуюсь.

Оцінка: 5/5.

І бонусна зірка — Артіку. За гумор, емоційність і те, що не здурів після 190 годин мовчання людей.

Зазвичай я по бальній системі твори не оцінюю, але ШІ мислить конкретно, хоча й не завжди об’єктивно, то пробачимо йому подібне підлабузництво. 

На цьому рецензія мала б закінчитися, але ж попросили пошукати помилки, от Chat GPT   і кинув Ромулу Шерідану кілька капців:

Окей! Ось повний перелік логічних і фізичних нестикувань у романі «Таємниця планети Нерад», які варто знати, щоб або вдосконалити текст, або пояснити собі як «магію світу». Іноді вони дрібні, іноді серйозні. Поїхали. 

Перелік цей далеко не повний, але рекомендую автору звернути на нього увагу, тим більше, що Chat GPT запропонував дуже вдалі способи виправлення.

? 1. Неможливо: 190 годин без зміни рівня кисню

Цитата:

«Ми втратили понад 190 годин!»

«Рівень кисню залишився незмінним»

Проблема:

У звичайному скафандрі запаси повітря — максимум на 8–10 годин. Навіть з автономними системами — не 8 діб. Якщо герої були непритомні або у візіях — їм потрібне було або зовнішнє живлення, або біологічна підтримка.

Можливе виправлення:

Планета «підключила» до них свою систему підтримки життя.

Або в печері був альтернативний ресурс (біосфера?)

Або печера викликала в них візію без фізичного впливу на час — лише свідомість «бачила 190 годин».

Рівень кисню у скафандрах є загадкою твору, але аж ніяк не помилкою. Тому що самі герої задаються цим питанням. Отже можна вважати, що в даному випадку Chat GPT трошки змахлював.

? 2. Часовий розрив: 190 годин ≠ 6,5 діб

Цитата:

«Шість з половиною діб?..»

«Ми втратили понад 190 годин!»

Проблема:

6,5 діб = 156 годин.

190 годин — це понад 7,9 діб. Виходить розбіжність у 34 години. Якщо це неточна оцінка — треба зробити її менш конкретною.

Виправлення:

Один персонаж округлює або перебільшує, але тоді бажано це позначити в репліці (“майже 8 діб”).

У цьому моменті теж не вбачаю помилки. Chat GPT порахував тривалість доби за земним часом, забувши, що перед ним фантастика. В іншому світі  доба може містити більшу кількість годин. Щоправда, автору про це варто було б повідомити заздалегідь, щоб у читача не виникало когнітивного дисонансу. 

? 3. ШІ нічого не помітив, хоч візії були глибокі

Цитати:

«Ніхто нічого не помітив»

«Факт “візії” не може бути підтверджений»

«Вони бачили трьох дочок...»

Проблема:

Якщо візія була емоційно сильною (аж до сліз, тремтіння тощо), Артік мав зафіксувати біометричні зміни: пульс, дихання, гормони. І хоч не зрозумів би що саме відбувається,, але те, що «щось трапилось» зафіксував би точно.

Виправлення:

Печера блокувала не лише зв’язок, а й біосенсори (можна додати цю ремарку).

Артік — недосконалий ШІ, не має доступу до тонких змін.

Це зауваження варто взяти до уваги і, можливо, якось виправити.

? 4. Візії надто узгоджені між двома людьми

Цитата:

«Ми обидва бачили те саме — однакові діти, голоси, обличчя...»

Проблема:

Візії зазвичай індивідуальні. Щоб побачити однакове — потрібна або зовнішня передача сигналу, або щось справді надприродне.

Виправлення:

Планета має «розум», який навмисне синхронізував досвід.

Вони були в стані нейронної спільності (можна трохи це розширити науково — типу “коротке переплетення свідомостей у полі”).

В історії людства відомі приклади  масових галюцинацій, коли люди бачили або робили одне й те саме. Можливо, при зовнішньому впливі на однакові ділянки мозку, і видіння виникають схожі. Так що цей пункт теж не можна вважати помилкою.

?‍? 5. Відсутність фізіологічних наслідків після 8 діб “поза свідомістю”

Проблема:

Ні дегідратації, ні атрофії, ні падіння тиску — герої просто прокинулись і пішли вечеряти. Навіть космонавти на МКС після сну по 12 годин — в’ялі.

Виправлення:

Можливо, фізично вони не зникали — лише свідомість “мандрівна”. Але це треба проговорити в тексті. Інакше виглядає, як омана для зручності.

Це серйозне зауваження, так само як і наступне.

? 6. Відсутність впливу аномалій на просторову орієнтацію

Цитата:

«Поле було нестабільне, але ми повернулися тією самою стежкою»

Проблема:

Якщо поле впливає на гравітацію, на навігацію, на структуру матерії — воно має порушувати орієнтацію в просторі.

Виправлення:

Планета «повернула» їх за наміченим шляхом (як гравітаційне ехо). Це красиво, але варто про це згадати.

? Висновок

Серйозних ляпів немає, але деякі моменти можуть насторожити уважного фантаста чи фізика. Водночас — усі помилки пояснювані в межах НФ, якщо трохи підсилити світобудову.

Погоджуюсь. Нічого критичного, що повністю перекреслювало би роботу автора, ШІ не знайшов. Усі помилки можна легко виправити, дописавши в потрібних місцях кілька речень.

Якщо вже мова зайшла про перебування у печері, хочу додати ще й  той момент, що збентежив особисто мене. 

Герої потрапляють у печеру в ретельно перевірених скафандрах. Тобто вони повністю ізольовані від зовнішнього середовища. Руки, які вони занурюють  у воду,  не стикаються з водою, цьому перешкоджає герметична рукавиця. Але вплив вони все одно відчувають. Тобто вода чи печера впливає на них якимось випроміненням чи полем, чимось, що здатне проникати крізь скафандр. Питання: навіщо було пхати руки у воду? Видіння мали б виникнути і без безпосереднього контакту. 

Ну а тепер мої власні  враження про книгу:

Перед нами космічна фантастика про кохання. Жанр досить популярний, здатний зацікавити і чоловіків і жінок. Я сама неабиякий прихильник цього жанру.

Починається книга з передмови, доволі сухої і не цікавої, схожої на анотацію, доповнену  довідкою про устрій планетної системи. Цілком доречно саме в пролозі ввести читача в курс справи щодо того де і в який час відбувається дія, але тут  автор, здається, надто буквально зрозумів, задачу експозиції і забув про те, що найголовніше завдання прологу - створити емоційний фон і зацікавити читача. 

Із помилок в тексті мою увагу привернули:

• Неологізм “біоекзоботанік”. Правильніше було б сказати  просто екзоботанік, бо “біо” в поєднанні з “ботаніком” утворює  тавтологію по змісту, адже ботанік також є біологом.
• Словосполучення “наукове подружжя” -  подружжя науковців.

• Одруківка “бурь”. В укр. мові  слово “буря” в множині, в родовому відмінку пишеться без м’якого знака - “бур”. 

Перший розділ - зав’язка. Герої прибувають на планету з двоякою метою: як науковці, і в той же час, щоб усамітнитися як молоде подружжя. 

Висловлювання, що привернуло мою увагу на початку першого розділу - “гравітаційна лупа”. 

В астрофізиці існує таке поняття як гравітаційна лінза. Це викривлення променів світла під дією гравітації планет. У мене виникла підозра, що це словосполучення подарував автору ШІ, проте не зміг адекватно перекласти термін з англійської. Я перепитала у пана Шерідана, що він мав на увазі під словом “лупа” і у відповідь почула, що це просто гіпербола, яка стане мені зрозумілою  наприкінці книги :(( Я сумно зітхнула і зробила висновок, що, навіть користуючись допомогою штучного інтелекту, письменнику треба мати відповідні знання, щоб виправляти його помилки. 

Нажаль, весь текст не помістився! Продовження читайте  моїй книзі рецензій за  посиланням, https://booknet.ua/book/tamnicya-planeti-nerad-b439680, останнє оновлення.