От і дійшли ми майже до фінішної прямої! «Смарагдова пташка» готується розправити крила востаннє — фінальний епізод з’явиться вже 26 липня, і я досі не можу вирішити, чи бігти по торт, чи ховатись під ковдру з чаєм і казати героям: «Залишайтесь, будь ласка, ще трохи...»
Ця книга писалася в натхненні, у розпачі, в піжамі, іноді з кавою, іноді з очима як у сови о третій ночі. І кожен ваш коментар — був як тепла ковдра, що рятує від сумнівів.
Чесно? Книга не ідеальна. Місцями вона кульгає, десь я перегнула з драмою, десь недотягнула обіймів (або навпаки — передотягнула). Але вона — моя. І тепер — трішки ваша. Бо без вас вона не стала б живою.
Залишилось три дні. ТРИ. ДНІ. Але обіцяю: вони будуть важливими. І навіть після останньої крапки, ця історія залишиться з нами. Бо вона не про магію, не про драконів (ну… добре, трохи про них) — вона про людей. І про те, що навіть у попелі можна знайти крила.
З усмішкою й вдячністю, ніжно обіймаю
Ваша Наталія Лев
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВаша " Смарагдрва пташка" - це щось неймовірне, захоплююче, чарівне і прекрасне! Читаючи цю дивовижну історію забуваєш про все,поринаючи в неї з голрвою. ВЕЛИКЕ ДЯКУЮ за цю чарівну книгу!
Натхнення, успіхів, чарівних ідей для нових творів! І Янгола Охоронця для Вас і Ваших найдорожчих!
Светлана, Щиро дякую вам за такі теплі й натхненні слова! Ваш відгук — справжній подарунок для мене. Саме заради таких моментів і варто писати: коли хтось читає й поринає в історію з головою, коли слова торкаються серця.
«Смарагдова пташка» народжувалась з любові, сумнівів, надії — і знати, що вона відгукнулась у вашій душі, — безцінно.
Вдячна за побажання, за світло, яке ви залишили у цих рядках. Хай і у вашому житті буде більше магії, добра, натхнення і тепла. А ваш Янгол-Охоронець хай завжди буде поруч.
Зі щирістю й вдячністю — ваша
Наталія Лев
Дякую за книгу, я читаю майже з перших сторінок написання))))) було цікаво вболівати за кожного героя! Все так докладно написано до дрібниць, неначе серіал подивилась, (хоча з деяких пір віддаю перевагу читанню))) Аміра дуже стійкий та яскравий персонаж, але вона жінка, і слабкою бути навіть корисно в багатьох ситуаціях)))) Історія мені сподобалась!! Багато було подій, пригод! Щиро бажаю натхнення!!! Пишіть, а ми будемо читати!!!))
nikon, Дуже дякую за такий теплий і щирий відгук! ❤️ Те, що ви були з історією майже від самого початку, надзвичайно гріє душу. Писати для таких уважних і чутливих читачів — справжнє натхнення. Особливо приємно читати, що історія відгукнулася як "серіал на сторінках" — саме таке я й хотіла передати: живу, динамічну подорож, де герої не просто рухають сюжет, а живуть.
Зараз я планую трошки перепочити від писання — в самої накопичилося чимало книжок, які давно чекають своєї черги. І водночас хочу дати собі трохи простору, аби ідеї до наступної історії визріли по-справжньому. Бо історія має народжуватися з внутрішнього вогню — а не лише з дедлайнів.
Ще раз дякую, що були поруч з цією книгою. До нових історій!
Вітаю, зробіть клікабельною назву книги, щоб було зручніше людям шукати, ми ж дуже ліниві.
Якщо потрібна допомога, почитайте проце у мої блогах, там ще є, як вставляти зображення.
Нікнейм, Абсолютно слушно! Справді не врахували цей момент, адже блог писався здебільшого для тих, хто зараз читає історію. Вже зробила назву клікабельною. Тепер шукати — одне задоволення, навіть якщо читати лежачи, обійнявши кота!
З початком завершення! Нехай останні рядки будуть надихаючі;)
Наталі Лев, ❤️✨✨
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати