Останніми днями писання повністю захопило мій час і простір. Я навіть чайник гріла двічі поспіль і забувала, навіщо зайшла в кімнату. Бо — нова книга. Ідея свіжа, зухвала, амбітна: легка фантастика, мандрівки в часі до важливих історичних подій, створення ілюзії присутності — без любовних драм і поцілунків під дощем. Я ж не роман хотіла написати!
Та мої герої, схоже, мають на це свої плани. Вони почали дивитися одне на одного трохи… занадто довго. Діалоги раптом стали надто м’якими, погляди — глибокими. І ось уже між рядками з’являється щось, чого я взагалі не закладала в сюжет. Вони, здається, самі собі вибудовують любовну лінію.
І тепер я стою на роздоріжжі: дозволити їм іти своїм шляхом чи обломати всю цю романтику ще до першої чашки кави?
А я ж так щиро хотіла написати «не любовний роман»…
Що порадите: дати їм шанс чи тримати фантастичну дисципліну.
9 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДумаю, що їм варто дати самостійно будувати стосунки )
Дозвольте їм рухатися туди, куди вони хочуть)) У мене теж так було, дуже неочікувано героїня закохалась в другорядного персонажа, поки головний герой ловив гав)) Прийшлося писати додаткову книгу)))
Краще їм не перечити, бо перетворяться на примхливих, а там недалеко до злих і невдоволених і почнуть влаштовувати бунти.
Я думала книги тільки так і пишуться) Коли життя за вікном зупиняється, а за пером оживає)
Ну авжеж — дайте їм шанс. Будьте добрим Богом для них. Прихильним;))
Дайте їм шанс... Вони ж так цього хочуть)))
)))) дозвольте це ж вони просят ?❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати