Побачила у Сергій Бранд цікавий челендж і вирішила й собі взяти участь.

♥️♥️♥️

1. Я письменниця, яка рік тому подумала «Чому так мало українською мого улюбленого жанру (детективів)?» і вирішила це виправити.
2. Я письменниця, і єдине, чого я боюся – що я пропущу в тексті якісь логічні нестиковки. Оце прям жах для мене☠️.
3. Я письменниця, і я не сяду писати, якщо в мене є вільна година чи дві. Це як в сексі – краще тоді й не починати☺️. Щоб зануритися, мені потрібен вільний день, і щоб ніхто не відволікав ☕.
4. Я письменниця-історикиня, і мій кайф – коли вигадані для сюжету події знаходять підтвердження в реальному житті. Не навпаки! Наприклад, мені була потрібна битва, яка визначала б провал місії мого єпископа – і виявилося, що саме така битва справді була в той самий час, про який я пишу. Такі інсайти мене заворожують ☀️.
5. Я письменниця-рекламниця, але свої книжки чомусь соромлюся просувати, хоча й знаю, як це робиться☹️. Мені здається, що це якось нав’язливо.
6. Я письменниця, і всіх своїх героїв я повністю вигадую – жодного разу мені не спадало на думку списати когось зі своїх рідних чи друзів. Навіть не знаю чому.
7. Я письменниця, і я тугодум – пишу повільно, постійно повертаючись до вже написаного. Така вже в мене прокрастинація☺️
8. Я письменниця, і іноді я думаю, що в мене не вистачить хисту захопити читача своєю історією.
9. Я письменниця, яка звіріє від штучних ШІ-метафор. Тому я ніколи не використовую чат джіпіті для написання текстів. Для іншого – користуюся залюбки.
10.  Я письменниця, яка спочатку пише початок, потім – кінець, а тоді все решту.

Передаю естафету своїй улюбленій авторці Ріні Март ♥️. Було б цікаво дізнатися, як пише вона