Вітаю, мої любі!

Запрошую до хорошої знижки на емоційний, роман "Ти вже у моїй владі".

Уривок.

— Ярославе Вікторовичу, дівчата з модельних агенцій вже зачекалися. Питають чи ще довго вас чекати?!!

Я почув, що питала Марина, але мій погляд прикипів до дівчини, яку бачив через скляну стіну у моєму кабінеті. Худорлява брюнетка, одягнена у досить таки шикарну сукню, в якій вся спина оголена, ходила туди сюди, моїм кабінетом. Схоже її щось не влаштовувало, бо про це свідчили її жести. 

Я вже не хотів того кастингу, який сам же попросив організувати. Мені потрібно було вибрати собі, якусь більш менш пристойну дівку, для супроводу на сьогоднішній вечір. Я не міг з’являтися на людях один. Моя Ірен, (чи вже може не моя), мене солідно підвела. В голові народилася геніально нав’язлива ідея. Я хочу, аби сьогодні зі мною поряд, була оця чорноволоса красуня з синіми очима. Мене мов магнітом тягнуло у кабінет, і я не гаючи ні секунди подався туди. 

— Ярославе Вікторовичу!?? — Обурено кликала позаду Марина. 

Вперто зробивши іще один крок, я таки зупинився та оглянувся, холодно гаркнувши.

— Розпускай дівок. Кастингу не буде.

— А, що я їм скажу?!! — Збентежено великими очима, дивиться на мене білявка.

— Скажи, що вони не підходять... Жодна. — Фиркаю. Примружую одне око та додаю. — Подякуй їм, та перепроси від мене.

Це не в моєму стилі перепрошувати, чи щось пояснювати. Я не зобов’язаний це робити ні перед ким. Якщо я прийняв таке рішення, отже, це не обговорюється. 

Марина ще збентежено дивилася на мене, а я повернувшись подався до свого кабінету. Відчуваю як рівень адреналіну в крові різко стрибнув.

Широко розпахнувши двері, я увійшов у свій кабінет. І перше, що почув, це обурення дівчини.

— Ну, як ви не розумієте? Я вже давно мала бути на роботі. У мене сьогодні важливий день.

Я надто голосно зачинив двері, та зупинився у них, заклавши руки на грудях. Мій погляд прикипів до красуні, у звабливій вечірній сукні. Навіть цікаво, яка у неї робота, якщо отак вирядилася. Не хочу вірити, що вона дівка легкої поведінки, яка мала бути у чиємусь ескорті. Тілом проганяється гнів, розпалюючи дику ревність у крові.

— Що тут відбувається? — Хрипким голосом цікавлюся я, адже нерви здають...

Знижка тут...

Приємних емоцій!