За межею можливого — сьогодні зі знижкою!

Вітаю, сонечки!

Запрошую до нереально захопливої подорожі у часі. І саме роман, " За межею можливого" — поведе вас туди. 

Сьогодні на нього гарна знижка!

Зізнаюся чесно, хоч книга написана вже давно — атмосфера та герої не відпускають досі.

Уривок.

— Тарасе, навіщо тобі це золото? Якщо звичайно не секрет?

— Та який там секрет?!! — Відмахнувся чоловік. — Ні для кого не секрет, що я рік тому посварився з батьком. Адже він марив бачити мене лікарем. А який з мене лікар, хіба коновал хороший би вийшов. Коротше тато позбавив мене засобів існування. Доки я не поступлю в медичний. Пам’ятаєш, Віктор, взяв мене на роботу. Ось так і живу. Спочатку винаймав житло. Потім переїхав до Моніки. — Чоловік видихнувши потер сонні очі. — На одну зарплату я не потягну два інститути. Закінчу економічний, тоді поступлю на Археологію. Розумієш я хочу займатися цим професійно. Ще в дитинстві на дачі копався в землі, знаходячи різноманітні уламки посуду, старовинних цвяхів, прикрас.

Маріанна посміхнулася, як ніхто розуміла чоловіка.

— Знайомо.

Тарас теж втомлено посміхнувся та продовжив.

— Те, золото мені потрібне аби відкрити своє археологічне агентство. Мене це вабить. Мені це подобається. Звичайно я все легалізую, але якщо там стільки золота, скільки розповідають легенди, то грошей вистачить не на одну мою мрію, навіть, якщо держава забере своє.

— А якщо ні? Якщо золото не вдасться знайти? — Не відставала Маріанна.

— Такий варіант, я теж розглядав. — Зітхнув. — Тоді доведеться продовжити пошуки. Бо у медичний, я точно не збираюся поступати.

— Тарасе, тобі не здається дивним, що знаючи про це золото, люди три століття не шукали його? Може його тут узагалі немає? — Здивовано висунула правдиву версію дівчина.

— Ні, мала, золото тут є. Його ніхто не зачепив, в день я вам не все розповів. За легендою це золото Касіян прокляв. Ходили чутки, що він був чорним магом та водився з нечистим.

— Бррр. — Стрепенулася Маріанна й обурившись запитала. — Ти це щойно вигадав, аби мене налякати?

— Ні, не вигадав, мала, за легендою це правда. Сама бачиш, як все складно. Замість однієї карти чотири. За легендою пан усіх попередив про це. Він відвоював своє золото у одного поміщика вбивши його та всю сім’ю. Насправді це фамільне золото, воно належало панам Вержинські. Той поміщик, виманив золото в матері Касіяна обманувши її, по смерті пана Вержинські старшого. Отож, Касіян заповів, що те золото може знайти той, в чиїх жилах буде текти кров клану Вержинські.

— Все так заплутано, стільки містики та таємниць...

Подорож у часі тут...

Приємного читання!

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ромул Шерідан
15.07.2025, 11:12:18

Які у Вас завжди гарні обкладинки та постерне оформлення реклами твору! Супер!)

Лія Тан
15.07.2025, 11:54:49

Romul Sheridan, Щиро дякую! Стараюся, але завжди бачу краще. Тож ж ще вчитися та вчитися!♥️♥️♥️

avatar
Лана Рей
15.07.2025, 10:47:40

❤️❤️❤️

Лія Тан
15.07.2025, 10:49:03

Лана Рей, Спасибі, сонечко!

avatar
Даніка Рейвен
15.07.2025, 10:39:54

Яка гарна обкладинка ♥️

Лія Тан
15.07.2025, 10:46:24

Даніка Рейвен, Щиренько дякую!!❤️❤️❤️

Інші блоги
Приємні новини ☺️
Всім привіт! ⁠♡⁠‿⁠♡ Мої любі! ♥️ Хочу поділитися з вами ще однією приємною новиною. «Тихий. Моя. Я так вирішив» потрапив у «Гарячі новинки» Букнет! А ще одразу дві мої книги
Подяка. Солоденький рейтинг в еротичному фентезі
Вітаю, мої солоденькі! Нагадую, що «Парі на злам» вже з повним текстом на сайті! Хочу подякувати всім читачам і моїм вірним поціновувачам за чудовий рейтинг. Книга вже назбирала понад 15 тисяч прочитань. Я неймовірно
книга"Дихати(не)тобою" підсумки✨
Привіт, мої любі! ❤️ ​Довго я відкладала цей пост... ​Понад два тижні тому я завершила свою першу книгу — «Дихати(не)тобою». Ця історія стала справжнім втіленням моїх думок, емоцій та переживань. За чотири місяці
У Скарлет з'явився буктрейлер ❤️
Навіщо писати книги, коли можна два дні робити буктрейлер до одної із них. ☺️ Дякую за перегляд і запрошую почитати "Таємницю Скарлет". ❤️
Відпустка
Майчата, дякую, що віднеслися з розумінням до того, що глави будуть виходити рідше, поки я катаюся по Закарпаттю і набираюся сил. Підкорила знову дорогу до озера Синевир, набралася там натхнення, як повернусь додому, то пірну
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше