Ми автори власної історії...

Вітаю, друзі й коліжанки) 

Сьогодні хотіла б просто заварити чаю, узяти горнятко, смаколики і поговорити з Вами)) Знаєте, на календарі 13-те липня, в душі щось незрозуміле, а життя продовжується. Не зупиняється і йде далі. 

Сьогодні я поверталася з церкви зі своїми коліжанками, і вирішила зайти до книгарні. Звичайно, зі словами: «Я тільки подивлюся». У висновку купила ось цю от красу: 

AD_4nXdkXPamXroEKQlxDf4VgoJ4isoEm8EsNvVIS_cMGjUimGeN8OSIpzn728ScAePdoGtuFC23cUTocBDx2xvnwsBKRkMcNmQKhO4XZ6NCKgwk1JHs3s-uIssVsB_lzy4E-B1MROgr?key=9j6JwtTb30c43ewL2Dw7DA

А потім поверталася додому, сіла в транспорт. Їду собі, а сонце таким гарним і теплим відтінком падає на моє рудувате волосся, що здається ніби воно золотаве, хахах)) І на душі легше. Проїзджаємо повз річки, а вона так поблискує, як блискітки. (Пробачте за тавтологію (⁠.⁠ ⁠❛⁠ ⁠ᴗ⁠ ⁠❛⁠.⁠)) І от що спадає мені на думку: «Це ніби з якоїсь книги. А що якщо ми всі персонажі власної історії?». 

AD_4nXcmj2ncqzjR-hEOMZHfX4f7oj3tXUIz4GDsEX48VdS_zlaqBK7Hmnp7vHJrbPyPNSPLADLGROIP27l7QjQXBk1wtbkQsvdTmkZgGnA3sL7l8-_psZ_q-ey-c7VmkuOgkckfJerKNQ?key=9j6JwtTb30c43ewL2Dw7DA

Знаєте, під час поїздки я над цим думала, і зрозуміла дещо… Кожен з нас створює власну історію. Це можна порівняти з художником, чи письменником. Адже вони обидва створюють чи то композицію, чи то твір, що несе за собою якийсь сенс. І ми створюємо. Обираємо кольори, жанр власного життя. Так, іноді наш шлях може вносити корективи. Трапляються незгоди, і вони бувають у всіх. Не завжди світить сонце, співають пташки… Але ми герої. Герої власної книги, яка тільки починається. А тому маємо жити, радіти. Адже ніколи не настане “тої самої миті”, коли все буде ідеально. А казку потрібно творити тут і зараз) Власними фарбами, шукаючи яскраві кольори в кожній секунді. 

AD_4nXdZdE6ikPYpUWYev2cnkClOg6_h6iXUIsyEzTqmOzgOA9citNnsGyUezmAtQBlrXd-LA2WXL1c4FssT3N6D1sT46Ie1G7cDeFDyi2eZ7UQ6-Xjs07hdiit-7I9LhSb92XibdlPr?key=9j6JwtTb30c43ewL2Dw7DA

А тому надсилаю Вам цього котика і бажаю багато радості))) Адже 

Щастя в крихітних моментах, 

Незбагненних у житті…

Пишіть у коментарях, що ви думаєте щодо цього:) Гарного вечора) До нових зустрічей! 

 

Мій телеграм-канал

Приєднуйтесь;) 

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ньюбі Райтер
13.07.2025, 21:02:28

дуже влучно сказано про проживання життя тут і зараз) Недарма кажуть не думати про минуле чи майбутнє, а жити в моменті! Чого і Вам, Вікусю, бажаю. Попри усі негаразди, увесь той страх і біль, що коїться щодня, не втрачати таких ось моментів, як у Вас з річкою чи сонечком))

Показати 3 відповіді
Віка Лукашук
13.07.2025, 21:27:43

Ньюбі Райтер, Ви праві) Адже життя має багато щасливих моментів:)

avatar
Lady Darkness
13.07.2025, 21:00:38

Моє життя нагадувало раніше трагедію. Було забагато болю, страху, сліз і негативу. Зараз не набагато краще - далі безробітня. Без поняття як жити це життя. Інструкції нема.

Віка Лукашук
13.07.2025, 21:09:43

Юлія Вирва, Інструкції й справді нема, але кожен може сам вигадати свою. Створити свій жанр і просто жити. Хоча б подивіться на те саме небо, і нехай це буде першим щасливим моментом) Ми автори власної книги, а тому інструкції й не потрібно))
Сподіваюсь, що у вас все буде добре. Можливо, просто потрібен час...

avatar
Ася Рей
13.07.2025, 20:59:49

Віка, це просто неймовірно глибокі та надихаючі думки! Ваше порівняння життя з книгою, де ми самі є авторами, — це дуже влучна метафора. Ми справді вибираємо кольори, жанр і створюємо свою унікальну історію, попри всі непередбачувані 'правки долі'.
Ваша ідея про 'творити тут і зараз' — це ключ до справжнього щастя. Дякую, що поділилися такими мудрими роздумами! І окрема подяка за котика, він такий милий! Мирного неба!

Віка Лукашук
13.07.2025, 21:06:25

Ася Рей, Щиро дякую! Дуже приємно чути, що мої думки надихають:) Вам також мирного неба і всього найкращого)))

Інші блоги
Взаємна активність
Привіт, друзі) Хочу наколдувати собі і вам трошки підписок та сердечок) Долучайтеся)
Візуалізація до розділу 29
Щойно я відчинила двері, як завмерла на порозі. Кімната не була порожньою. Вона була заповнена солодким, п’янким ароматом квітів, але під ним, тонкою невловимою ниткою, відчувався інший запах. Терпкий, дорогий, із нотками
Темна сторона сили
Де ховаються чоловіки, або чи не затісно в «Дарк романі» без бороди? Вітаю, шановне товариство! Сьогодні я вирішив засунути свого носа (цілком звичайного, не грецького, на жаль) у одну дуже специфічну нішу, від якої
Дочекалися!
Я і сподіваюся Ви також. Давно не було оновлень, тож вирішила нагадати про себе та наш знайомий світ. І є чудова новина — новий розділ уже опубліковано! Цього разу він сповнений родинного тепла, ніжності та трішки
Ото подарунок!
А вранці, після сніданку, на мене чекає сюрприз… — Дивись, що я тобі знайшов! — радіє Аріст, як дитина. — Все, як ти хотів: нове, незвичайне і яскраве! Я із цікавістю дивлюся туди, куди показує принц, й у двері заводять
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше