Дуже тяжко було писати 3ю главу.

Сьогодні хочу поділитися думками про третю главу моєї історії — "Ніч обману", а також розповісти про деякі закулісні моменти.

У цій главі я намагалася зберегти гумористичний тон у взаємодії Макса і Діми, додати напруги через Мішу, який явно щось задумав, і розвинути драматичну лінію з Діаною. Скажу чесно: писати еротичну сцену між Максом і Діаною було неймовірно неловко! Я сиділа перед екраном, червоніла, переписувала кожне речення по кілька разів, щоб воно звучало художньо, а не вульгарно. Хотілося передати пристрасть і чуттєвість, але при цьому зберегти літературний стиль, який би не відштовхував читача. Я постійно питала себе: "Це занадто? Чи достатньо?" У якийсь момент я навіть уявляла, як Діана з Максом сміються над моєю нерішучістю! ))))

Це був мій перший досвід із такими сценами, і, хоча я хвилювалася, результат мені подобається.Окремо хочу розповісти про те, як я зазвичай працюю над главами. Перші дві глави я переписувала, мабуть, разів по десять! Читаю, щось не подобається, переписую, знову читаю — і так по колу. Це був справжній цикл самокатування! :) Я постійно знаходила, що можна покращити: десь діалог здавався неживим, десь атмосфера не передавалася, а десь персонажі поводилися не так, як я уявляла. Але з третьою главою я вирішила покласти цьому край. Я зрозуміла, що з таким підходом я ніколи не закінчу історію. Тож я поставила собі за мету: написати главу, відредагувати її один-два рази і рухатися далі. І знаєте, це спрацювало! "Ніч обману" далася мені легше, бо я дозволила собі не зациклюватися на ідеальності.