Норовливі та гарячі - зі знижкою!
Вітаю, мої любі поціновувачі прекрасного!!!
Сьогодні діють знижки на дві дуже емоційні книги, які своїми шаленствами збивають з ніг, але водночас є глибина, трохи драми, кохання через роки та ще багато цікавого.
Книги (однотомники)
«Мій норовливий зведений брат» 20%
— Стій… — Забираючи свої руки, я відштовхнула Нейта від себе, і поправивши сукню, промовила крізь сльози, які вже обпікали моє обличчя. — Я заручена, Нейте. Заручена.
Нейт дивився на мене і не міг повірити в те, що чує. Він став блідим, як стіна.
І мені стало шкода його. Стало шкода мене. Стало шкода – нас.
— Як ти могла? — Він важко задихав, потираючи груди від болю. Позадкувавши, Нейт вдарився об стіну, все так само, дивлячись мені у вічі. — Ханно… невже… ти…
— Як я могла? Як я могла?! Це ти, як міг мене покинути? Це, як ти міг без пояснень мене по-ки-ну-ти? Якщо б не та зустріч в Вегасі, ти б до мене так і не повернувся? Так? Я ж права? — Я плакала і з нормального тону перейшла на крик відчаю. — Як ти міг? Як ти міг знищити все, що було між нами? Невже… ти…
— Я кохаю тебе, так само, як тоді. Я кохаю тебе, ще більше. Я кохав тебе кожного дня і кохатиму завжди. — Нейт спустився спиною по стіні, і сховавши обличчя в долоні, заплакав.
Моє серце розділяло кожне його слово. Я кохала його тоді. Я кохала його зараз і завжди буду кохати.
— Нейте…
Нейт опустив руки і подивився на мене.
— Пробач мені. Пробач за все. Я гадав, що… — Його голос зривався, коли він говорив. — Я гадав, що роблю правильно,… але помилився. Через моє рішення, я втратив тебе,… втратив себе,… нас. — Він важко видихнув. — Пробач мені за слова «як ти могла?». Ти маєш повне право кохати і бути коханою. Я бажаю тобі щастя, Ханно. Я б дуже хотів бути тим, хто тобі його даруватиме, але якщо ти щаслива з Джошуа… — він затнувся. — Тоді я за тебе дуже радий. Йому пощастило здобути твоє кохання.
— Чому ти тоді поїхав? — Я підійшла до нього і сіла поруч. — Чому прийняв таке рішення?
Нейт подивився на мене і сумно посміхнувся.
— Хіба це вже має значення…
— Для мене має. Прошу, розкажи. Я так довго на це чекала. Чекала на твою правду. Прошу. — Я дивилася на нього, не кліпаючи, боячись, що щось прогавлю.
— Ханно…
— Прошу.
Він узяв мою руку в свою і сумно посміхнувся.
«Ісая. Реванш» - 20%
«— Я мусила.
— А ти не мусила хоча б сказати мені про свої наміри поїхати від мене? Ні, не мусила? — Ісая весь палав від гніву та болю, який я бачила в рисах його обличчя та очах.
— Знаєш, здається ми обоє зробили поспішні рішення… Я втекла, а ти вбив собі в голову, що я могла тобі зрадити.
— Ти могла зробити все що завгодно. Тобі віри нема, Айрін. — Розгнівано приснув він і повернувся до дороги. Ми знову рушили, і я лише зараз зрозуміла, що ми прямуємо по тій самій дорозі, по якій ми їздили на наше таємне місце.
— Ти їдеш на наше місце?
— На наше? — Він зловісно розреготався. — Ніякого нашого місця немає. Є мій будинок, який я збудував в своєму улюбленому місці. — Він ще дужче стиснув кермо.
В моїх грудях опинилася отруйна стріла. Я заслужила.
Я могла лише сказати.
— Я рада, що у тебе є будинок і він в такому особливому місці, де ти можеш бути відірваний від світу.
— Я теж… радий. Але ми б мали жити в ньому разом. — Він на мить подивився на мене, і в його очах я побачила блиск. — Ми будували плани і мріяли,… а потім… потім ти все зруйнувала. Ось така от правда.
— Принаймні, на тиждень так і буде. — Тихо промовила я.
— Ти ж розумієш, що ти влипла? — Він повернувся до мене, і я впізнала той самий погляд Ісаї, який говорив мені про щось хтиве,… щось солодке та дике.
Я влипла. Дійсно влипла. І я рада цьому.
— Може це ти влип. — Засміялась я і він підтримав мій сміх.
— Побачимо, «сестричко». Побачимо.
— Ти щось замислив, правда Ісая?
— Так.
Ісая зупинив авто і я запитала.
— І що ж?
— Реванш, Айрін. Реванш.
А ще запрошую до дуже чуттєвої, гарної та неординарної історії кохання.
Хто хоче побачити естетику до книги з дорослими смаколиками, вам треба звернути ось сюди - ТЕЛЕГРАМ КАНАЛ
Підписуйтесь на СТОРІНКУ БУКНЕТ щоб до вас постукали гарні новини)
Ще один телеграм (тріо авторок)
Мирного неба!!! Героям Слава!!!
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти♡✷✿✷❤️✷✿✷♡
Анна Харламова, ❤️✨️❤️✨️❤️✨️❤️
Напруга між Ісаєм (Нейтом) та Айрін просто несамовита! Кожне слово пронизане гіркотою і розчаруванням. Цей діалог – шедевр! Але що ж означає Айрінське 'Я влипла. Дійсно влипла. І я рада цьому' в контексті всього сказаного? Це так інтригує! Авторе, ви майстерно створюєте емоційні американські гірки!
Ася Рей, Люба колего, ваші слова, враження та емоції, це насолода та суцільне тепло!!!
Безмежно дякую за підтримку та увагу!
Ці пари дійсно "американські гірки"... Багато емоцій, багато кохання, непорозумінь та воз'єднань.
Ще раз дякую вам за насолоду читати ваші слова❤️
❤️❤️❤️❤️
Лана Рей, Дякую за увагу люба колего ❤️
Ммммм,смачні…. гарячі..!!! ❤️❤️❤️
Олена Гушпит, Дякую, щиро дякую за смаколик❤️
❤️❤️❤️❤️❤️)))
Анна Багирова, Дякую,моя люба ❤️❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати