Я повернулась!

Чесно? Я й сама не вірю, що пишу це тут.

Я випадково втратила доступ до цього акаунту і лише нещодавно змогла його відновити. Сталось як у драмі — без прощань і пояснень. Але тепер усе добре!

Зараз я помалу переношу свої історії на інший акаунт DEKLIN. Якщо вам цікаво, чим же закінчились деякі книги, а також хочете побачити нові — заходьте, буде гаряче 
Деякі герої вже чекають на вас з продовженнями 

Обіймаю і дякую, що залишаєтесь поруч 
(і обіцяю більше нікуди не зникати)

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ромул Шерідан
11.07.2025, 13:23:38

Що ж, вітаю! Підписаний на той канал. Нехай вже буде й на цей;)

Інші блоги
Хто переживав за "хлопчика"? У нього все гаразд...
В покоях Маріци було напівтемно й завжди палав вогонь в каміні, навіть влітку. Але ніколи не було спекотно. Мабуть, Верховна регулювала це магією. Даміан вже звик. Як і до багато чого іншого. Останні кілька годин йому
Останній холостяк?
Як ідея?
Їй повідомили шокуючу новину...
Я помітила, як скривилося від невдоволення обличчя брата. Потім воно стало незворушним, ніби він щось остаточно для себе вирішив. – Так, я хотів з тобою поговорити, Таніель, – крижаним тоном відповів Надір. –
Візуал для тих, хто не розуміється на собаках
— А у вас є собака? — несподівано для себе запитую я, вивчаючи чоловіка, поки він мене не бачить. — Є! — відповідає він, і його обличчя миттєво змінюється. Погляд стає м’яким, і навіть зморшки біля очей розгладжуються.
Жах...
Я нервую, і Михайло мною незадоволений. Але я нічого не можу вдіяти із собою — для матері немає нічого складнішого, ніж зображувати веселощі, коли її дитина хворіє. Я посміхаюся, роблю очі потенційним інвесторам і
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше