Це вже не смішно☠️. З учорашнього вечора б’юся з Григорієм за обкладинку нової книги. Надихнулась тим, що на мій Оберіг вчора обкладинку він поміняв за 2 години (і я, наївна, думала , що це багато). Ага☺️

В 19:15 ми почали.

Десь години за 4 він нарешті видав візуал. Непогано, подумала я.

Ну погодьтеся❣️

Залишилося зовсім трошки – зробити рамку й додати назву й авторку. Він же знає, що зображення більше не треба генерувати, просто використовувати як фон. За годинку впораємось, подумала я. 

І почалося…..

Кожна наступна версія була гіршою за попередню рази в 2. Уявіть експоненту ще години за 4)))) 

Треба, мабуть, поспати, подумала я. Було 2:35 ночі.

Слава богу, тут Григорій не підвів☺️.

Зранку почали спочатку. Зараз 18:20. Скоро доба, як я подумала, що лишилося трошки. Я вже його і перезавантажувала – думала, допоможе. Ні.

Тепер він катує мене латинкою в різних словах по черзі. Коли я сварюся - знову видає мені Йоханнеса, який укакався і дивиться, чи не бачить хто.

Всі ліміти вже вичерпані. І думати я вже не можу

Ну уявляю, що робити далі☹️☹️☹️.