Друзі. Нас тридцять.
Тридцять — як хороша температура чаю, як тридцять хвилин, які я збиралась писати, але зависла, уявляючи сцену, де герой спить стоячи в діжці з водою. І як тридцять повідомлень, які я не встигаю прочитати, бо горю над новим розділом.
Мені здається, що перших підписників пам’ятаєш, як перших друзів у таборі: трохи соромно, трохи страшно, і дуже хочеться сказати: дякую. Що читаєте. Що залишаєте серця. Що часом кидаєте коментар, який рятує на весь день.
Я часто сумніваюсь у собі. Я можу годину сидіти над одним діалогом, а потім видалити його й почати спочатку. Я можу дивитись на чужі книги й думати: «А може, моє — це несерйозно?» Але потім заходжу в розділ статистики, а там: "Один перегляд". І серце каже: хтось таки дочитав...
Мені лише 30 підписників, але це вже мій маленький народ. Ви для мене не цифра, а світ. Я бачу вас, навіть якщо ви мовчите. Я пишу — і думаю про вас. І уявляю, як хтось десь сміється з мого героя, або в когось перехоплює подих, або хтось лається: «Авжеж, ще й на найцікавішому обірвала!»
Дякую. За те, що вірите в мене навіть тоді, коли я сама не вірю.
І обіцяю — найкраще ще попереду. А якщо ні — то буде смішніше, це точно.
Ваша
(та, що іноді сидить у позі літери «ж», коментує героїв вголос і лякає свою родину спонтанним сміхом)
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиА де 30 там з часом і 300, а потім і 3000 )) бажаю, щоб це число росло в прогресії ☺️
Оксана Павелко, дуже дякую)))
Вітаю! Успіхів, натхнення і багато читачів.
Лана Рей, дякую)
Мої вітаннячка!!!) Чекаю блог на 100 підписників!)
Fill, дякую)))
гадаю, час уже готувати щось особливе на таку подію))))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати