Вітаю!

Роман Даяни та Каріма — оновлено.

Уривок.

У неприємних думках незчулася, як задрімала.

Розбудив повторний телефонний дзвінок. Знайшовши телефон на ліжку, навіть не відкриваючи очей, тягну по екрану праворуч та байдуже кидаю:

— Слухаю.

— Даяно, то, так чи ні? — суворо цікавиться Дана.

— Ні.

— Даяно, ти нормальна? — лементує мій менеджер. — Чи ти гадаєш, я тебе вмовлятиму?

— Знайди мені заміну, — важко зітхнувши, відмахуюся.

— Даяно, хочуть тільки тебе. Ти можеш це зрозуміти?!

Я знову сідаю й, розплющивши очі, роздратовано питаю:

— Хто хоче?

— Він не представився, але коли дізнався, що у тебе відпустка, погодився платити за потрійним тарифом...

— Як це не представився? — зводжу брови, перебивши Дану. Бо якщо чесно, мене оплата зараз мало хвилює.

— Даяно, нам не важливо, хто він. Є вказане місце, куди ти повинна приїхати, і врахуй, що вже проведена стовідсоткова оплата. Цього більш ніж достатньо.

— І куди я повинна пертися?

— Нам потрібно на інший кінець столиці.

— Тобто на інший кінець столиці? — з повним нерозумінням перепитую я.

В основному всі мої діджейські паті відбуваються за кордоном.

Дана шумно зітхає, а тоді невдоволено додає:

— Даяно, ти можеш вважати мене монстром, але я б не телефонувала тобі, якби потрібно було їхати за кордон...

— Ну, хоч на цьому спасибі! — відмахуюся й одразу питаю: — На котру годину двіж?

— На сімнадцяту і до третьої ночі.

Класно! Ще й пів ночі доведеться гарцювати...

Книга тут...

Приємного читання!