Додано
04.07.25 20:52:06
Не здавайтесь автори і авторки ❤
Іноді слова тікають, і текст не хоче складатися. Абзаци розлітаються, думки плутаються, а натхнення ніби зникає. Це нормально. Кожен письменник через це проходить.
Головне — не зупинятися. Дай собі час, не бійся робити помилки і починати заново. Кожен рядок, навіть якщо він здається слабким, — це крок вперед.
Вір у себе і свої ідеї. Твоя муза повернеться, і ти знову зможеш творити з легкістю. Пам’ятай: успіх — це не про швидкість, а про наполегливість.
Тримайся, твій текст вартий того, щоб бути написаним.
На цю тему новий вірш і символічна візуалізація.
Все буде гуд :*
9 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВірш гарний і схоже дуже актуальний для багатьох творчих особистостей. Всі вчать писати навіть через силу, але я все ще вірю, що варто дослухатись до свого власного голосу.
Юрій Гурін, Звісно, на те він і свій — головний для себе.
Прекрасна тема для вірша! Дуже чекаю на нього. Ваші слова – справжній бальзам для душі кожного, хто пише.
Ася Рей, Дякую, дуже приємно. Ви можете не чекати, а натиснути на напис "новой вірш" і вас перекине на нього)
Дякую за ваші слова, як раз думаю над написанням інших частей своєї книги, але час від часу руки трохи опускаються. Хочу собі трохи дати часу відпочити, але розумію що треба брати себе в руки і далі все якось само піде і буде писатись
Tenebris, Вау. Ну тепер я розумію, яку важкість ви мали на увазі. Якщо так, то мені з артами раз плюнути. Ви молодець.
Дякую за ваш блог! Він справді надихає. Ну, а у мене тепер виходить потрібно писати далі. Не зважаючи на те, що не хочу і все інше. Ще раз дуже дякую вам! Великого натхнення, музи, багато підписників та переглядів!)
Торі Елін, Щиро дякую за побажання.
Ніколи не здавайтесь, але про відпочінок не забувайте. Відпочинок це невід'ємна частина творчості. Іноді, потрібно відкласти письмо, не на довго, щоб думки упорядкувались, а тоді з новими силами, як по маслу. Або без масла, та все ж голова не кипить :)
Зі свого досвіду. Натхнення - то таке... Я вже його давно не чекаю. Я його сама створюю. Навіть, якщо немає слів, треба сідати і писати. Через силу. Перечитати попередній розділ і писати... Випити кави і писати... Включити щось фоном, наприклад, музику і писати...
Лариса Лешкевич, Я теж перечитую попередній розділ))
Дуже сподіваюсь. Ваші слова дають надію❤️
Анна Марк, Сподіваюсь на це. Дякую ❤
Я зараз в творчому напівблоці, але не ґвалтую себе. Довго працювала над попередньою книгою, тож мозок вимагає відпустки :)) але мало-помалу, зі швидкістю равлика, та я таки трохи рухаюся :))
Оксана Павелко, І правильно. Ви, просто економите пальне. А коли підзаправитесь, то знову натиснете =)
— О пустко!
Хто ж то ж то мені руки замінив і очі?
Невже мене ти забереш сьогодні опівночі?
— не здамся...))
Як завжди — супер!
Romul Sheridan, Правильне рішення. Ви сильний і все у вас буде.
Дякую :)
Ці слова дуже вчасні, Сергіелю, як завжди
дякую❤️
Кайла Броді-Тернер, Я відчув ❤
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати