Бісиш, сьогодні будеть сльози
Дуже эмоційний розділ сьогодні)
ось невеликий кусь
Соня сиділа на дивані, закутавшись у ковдру, бліда як стіна. Рушник у руках, погляд згаслий, під очима — сині тіні. Її плечі ледь помітно тремтіли. Вона навіть не дивилася на мене. Просто сиділа. Зламана.
Я не казав ні слова.
Просто повільно підійшов.
Присів перед нею навпочіпки, спершись руками на її коліна.
Наші пальці зустрілися. Я обережно взяв її руки в свої, ніби це були не руки, а щось набагато більш крихке. Біль. Страх. Ми.
— Соня...
Вона не відповіла.
Тільки ледь помітно сіпнулася, але не відсунулася.
— Ти... — я ковтнув повітря, ніби воно теж було болем. — Ти могла б мені сказати.
Вона ворухнулася. Опустила погляд. Але нічого не сказала.
Я провів пальцями по її руці, великими теплими долонями обхопив її тремтячі пальці.
— Скажи мені, це правда? — прошепотів. — Це моя дитина?
На книгу йде передплата!
Анотація до книги "Бісиш"
Вона мене Бісить! До роздратування і гніву. Дах зносить від її витівок і поведінки. А ще від її губ і її стогонів. Ми лаялися. Я штовхав її до стіни. Вона била, я цілував. Потім ми обоє задихалися. Це не кохання. Це пекло. Але мені туди — з нею.
владний герой дуже гаряче від ненависті до кохання
А ще запрошую приєднатися до моїх соц мереж. Там ви знайдете багато візуалу, Анонсів. Та головне розіграшів проміків
(тицяйте на картинку)
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВладіс хоче правди..Він на неї заслуговує.
Оксана Морус, Вона теж повинна це визнати)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати