П'ята глава вже на сайті!

Пройшов місяць. Для Мії — місяць болю, тривоги, безсоння і безкінечного гортання соцмереж у пошуках хоч натяку на правду. Себастьян загинув. Поліція мовчить. Усі забули. Але Мія — ні.

Ця глава — про одержимість пошуками правди, про страх, який повільно огортає героїню, і про те відчуття, коли розумієш: це більше, ніж просто збіг.

? Якщо вам подобаються напруга, загадки, розслідування, моторошні деталі та красива емоційна проза — ця глава саме для вас.

? Після прочитання дуже чекаю на ваші враження: чи довіряєте ви передчуттям Мії? Як думаєте, що сталося з Максом? І хто стоїть за тим самим капішоном?..

? Глава вже на сторінці. Занурюйтесь у темряву разом із Мією.

#новаглава #даркроман #містика #розслідування #букнет #вампіри #відьма #таємниця #гостросюжетнийроман #українською

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Подяка ˚⊹♡
Пам’ятаєте мій блог про матеріалізацію думок, бажань, мрій… Хто пропустив — це тут. https://booknet.ua/blogs/post/428763 Так ось, сьогодні хотіла поділитися з вами однією цікавою подією… Для мене значущою… (Це в продовження
Поговоримо про атмосферу книги?
Привіт, любі ❤️ Давайте трохи поговоримо про атмосферу книг. Я обожнюю коли в книзі є детальні описи, бо саме вони створюють атмосферу історії. Але нещодавно побачила відео, де дівчина говорила про те, що ненавидить довгі
Ну що, мої темні... Знайомтеся з новим Метеликом
Привіт, мої хороші! Я до вас не з порожніми руками. У мене нарешті дозріла нова історія. І, чесно кажучи, я сама від неї трохи під враженням. Вона називається «Ніхто не дізнається», і це, мабуть, найтемніша книга,
Про автора
А ось і я). Кому було цікаво, хто я і як живу. Коротко про себе: мені 29, живу в Одесі з минулого року, кочую Україною з 23-го. Родом я з Київщини, тому часто буваю в Києві та області. Встигла пожити в Ізмаїлі два роки, де й почала
Ірина у Влада, а він...
Вітаю, букнетівці! ❤️ Ірина прийшла до Влада, а він... Робіть висновки самі... зокрема, чи варта книга вашої уваги. До біса! Він веде мене своїми коридорами, як колись — за руку. А я навіть не бачу, куди йду. Стіни, двері,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше