Я мріяла написати книгу — і знаєте що? Це виявилось складніше, ніж здається…
Коли я вперше сіла писати, я навіть не знала, з чого почати. В голові все так красиво вимальовувалося — сцена за сценою, герої, діалоги. А коли відкрила ноутбук… просто дивилася на пустий екран.
Думала: як це все, що у моїй фантазії, перенести на папір? Як гарно й правильно сказати? Як донести той настрій, ті емоції? І ці думки тільки більше тормозили.
Потім я зрозуміла: так можна сидіти вічно й нічого не написати. Тому просто вирішила — пишу все, що лізе в голову. А редагувати, виправляти й змінювати можна потім.
І знаєте що? Воно працює. Головне — не боятись робити перший крок.
А ви як починали? Було страшно? Було складно?
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДуже гарно Ви описали. Так воно і є. Це завжди змагання з "нехочу", "потім", "най дозріє". Ще колись, здається, Марина Цветаєва сказала — "ох, ви б знали з якого сміття народжуються ті вірші"..))
Romul Sheridan, Бажаю успіху, і що б завжди було натхнення писати)
Я вас чудово розумію. Ніби прочитала свою ситуацію. Кілька разів намагалася писати книгу, але кожен файл зрештою опинявся в "смітнику". Думала, що маю замало досвіду або недостатньо прочитаних книг за плечима. А може, я просто не зможу написати щось достойне — не так професійно, як у інших авторів.
Та зрештою я знайшла інший шлях — почати з малого. Спочатку вірші, потім короткі історії, і вже тоді — книги. Для мене це виявилося найкращим варіантом. Якщо щось не виходить, я часто кидаю це і втрачаю мотивацію.
Але тут — інакше. Моя творчість далека від ідеалу, та я щиро вірю: крок за кроком усе вийде.
Натхнення Вам і удачі! ❤️
Міша Cоль, Дякую)))
Вам також натхнення та багато читачів)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати