Реальні локації у вашій творчості??
Цікаво, хто з авторів використовує реальні локації чи вплітає історичні події у своє фентезі?
Я нещодавно усвідомила, що магічний реалізм – це саме той піджанр, який мені зараз найбільше до смаку. Я вже спробувала епічне та фольклорне фентезі, і навіть маю неопублікований рукопис, написаний повністю у старослов'янському стилі письма. Але зараз я працюю над своєю вже другою книгою в жанрі магічного реалізму і планую продовжувати в цьому напрямку.
Це привело мене до нових підготовчих етапів. Локації та час потребують ретельного дослідження, перш ніж їх вписувати в сюжет. А якщо ще є історичний контекст, то роботки значно додається. Цього разу ти не можеш просто вигадати чи перевантажити їх інформацією (звісно, я дофаназовую, але деталі завжди базуються на реальності).
У моїй книзі "Вовкун" я згадувала кілька місць, які справді існують. Мені довелося переглянути безліч відео, карт і підписатися на кількох українських тревел-блогерів, щоб повністю зануритися в атмосферу цих місць.
Ілюстрація згенерована ШІ, тому лише частково відображає реальний пейзаж*
Думаю, дехто з вас чув або навіть міг бувати там. Це гора Томнатик, неподалік від якої розташована колишня радіолокаційна станція – Памір. Щороку там проходить музичний фестиваль. Селище Шепіт, що згадується в книзі, також реальне і розташоване неподалік від цієї гори. А "вовче селище" – це справжнє село, відоме як найважкодоступніше в Україні, і називається воно Сарата, хоч його прямої назви я навмисно не згадувала в тексті.
Звісно, наскільки мені відомо, в тому селищі живуть люди, а не вовкуни. Хоча хто знає, туди не так легко дістатися, щоб перевірити!
А у ваших книгах які локації використовувались?
9 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВ моїй книзі ''Східний король на прізвисько Гетьман'', багато локацій, які відповідають дійсності. Там, розгортаються події на території сучасної України.
Сергіель Краель, Будь ласка. Буду чекати оновлення книги. Підписалась)
"старослов'янська мова" існує лише в пропагандоні з росії і в російській традиції примазуватись до чогось давнього\старого. ця мова була принесена на московщину - цілком офіційно - з наших країв і нашими церковниками разом з біблією новим заповітом. і навряд мала щось спільне з тодішньою місцевою говіркою. якщо ви маєте на увазі давньоболгарську і її побутування в рукописній традиції київської русі, де вона всотала в себе нашу тодішню лексику, це одне. і маю впевненість - таке мало хто зміг би прочитати й зрозуміти. а також сумнів. що ви її дійсно змогли читабельно застилізувати. якщо це переказ російського лубка в сказовому стилі типу "ой ти гой єсі"- то інша історія, попсова, але то питання стилю й вибору автора. в обох випадках краще вживати правильні терміни )
Fl U, Дуже влучно сказано. Мені справді стало легше після того, як я це побачила, але повторювати спроби читати далі я все ж не буду. Писати так – я навіть не про сюжет чи відсутність стилю, а саме про оформлення тексту – це просто неповага до читача. Але мені відкрились очі, дякую.
У Трунарі згадується місто на кладовище на Філіпінах, там відбувається остання сцена книги. Воно реально існує - люди сплять, їдять, танцюють та грають у баскетбол на могилах.
Crown Horror, Ого) Власне, я таке дуже люблю, але писати поки не наважилась. Були замальовки, але здавалось, що то не годиться. Вважаю, потрібно відчувати жанр шкірою, тоді все обов'язково вийде. А компонувати в такому жанрі подібні історичні факти, який ви згадали, просто смак один.
Майже все, окрім фантастики відповідає дійсності. Навіть жанр такий є — тревелог. Постійно його використовую у своїх творах.
Юрій Гурін, Дякую. І вам вдалих звершень.
Повністю поділяю Вашу думку, стосовно того, що вплетення у фентезі історичних фактів, локацій та часових рамок, потребують дослідження, мабуть тому, не всі автори це дійсно використовують)
Мені, як читачу, цікаво занурюватись у історію, де є такі згадки, бо це додає їм глибини і разом з читанням цікавого твору, ти ще й дізнаєшся цікаві факти про історичні події, описані там.
Дуже цікава тема блогу, дякую
Бажаю успіхів і натхнення для втілення всіх Ваших неймовірних творчих задумів ❤️
Кайла Броді-Тернер, О, дякую Вам!
Раніше я більше захоплювалась канонічним фентезі, але зараз моя любов — це магічний реалізм. Тож, обов’язково зазирніть до Вовкуна. Якщо гостросюжетні історії не ваш стиль, то історична частина вам повинна сподобатись. Я дуже старалась передати атмосферу того часу та місця.
У мене в циклі "Володарка Часу" є багато реальних місць: школа, парк, вулиці та навіть будинок у якому я жила)) Люблю додавати реальні локації та події, це ніби дарувати їм безсмертя)
Анна Стоун, Це теж можливий варіант, хоча подібні локації використовуються повсюдно. Цікаво було б зосередитися на чомусь конкретному та існуючому, наприклад, українському місті, як це зробив колега Олександр Бабич, або мальовничій області, як у Лелі Карпатьської. У своєму романі, який зараз пишу, я додала історичні події минулих століть, тому не обійшлося без описів старовинного міста, котрий тоді ще мав назву Унґвар. Це лише додає шарму фентезійним елементам сюжету.
До речі, в одному з фрагментів Вовкуна я теж описувала свій дім. Але, думаю, ніхто б і не здогадався, що саме це за фрагмент.
В моїй трилогії "Долі в темряві" згадується багато реально існуючих місць - парки, кав'ярні, освітні заклади, райони та будівлі Полтави і не тільки, місця, що знаходяться поблизу міста, навіть деякі місця в ерефії - все, бачене своїми очима.
Аби вигадка виглядала правдоподібнішою, завжди треба додати трохи правди. І, як вже зауважили колеги - все вигадане, скоріш за все, існує реально:)
Олександр Бабич, Підглянула жанр. Уявляю, як звичні місця в житті, у ваших книгах, втілюються в постапокаліптичних декораціях.
Усі мої герої живуть у тій місцевості, де і я. Не виходять за межі області. Завжди хотіла популяризувати Прикарпаття з точки зору історії, легенд, навіть побуту, адже вважаю, що воно недооцінене і маловідоме для читача. Матеріалу для роботи вистачить на все моє життя.
Леля Карпатська, Погоджусь з вами. Хоч не з ваших місць, але коли шукала матеріал дуже багато цікавинок у вас віднайшлось, тому не втрималась, щоб не використати в кількох книгах.
Ну, за теорією Г'ю Еверетта — усе, що колись вигадане, виміряне — уже десь існує у мультивсесвіті. Тож, категоричним бути не можна)))
Белла Ісфрелла, Я теж таку думку мав. Це дуже цікаво.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати