Це досить поширена думка про мої найсвіжіші книги. Занадто жорстко і жорстоко.

Але ж ви розумієте, що не знайдете у мене книги, де жорстокість виключно заради жорстокості, адже так? Я хочу показати мотивацію і мотив. І знаходжу спосіб для цього.

Практично кожну мою книгу я називаю психологічним посібником на тему «Як робити НЕ треба». Я ратую за оральну комунікацію, де люди вміють говорити ротом. Або жестами. Бажано правду.

І якщо герої цього не роблять, то вони поводяться по-людськи: проходять шлях помилок, страхів і болю. Хіба це жорстоко? Показати, навіть підсвітити викручене на максимум життя. Трохи прикрашене, трохи відредаговане, інколи магічне. Але реальне.

Жорстоко — це бігти від себе, а не до себе.

Так до чого це? 07.07.2025 планую показати вам історію, де світло фар включено на максимум. Це не пристрасть, а припікання. І не похитування, а землетрус. І ви витримаєте. Тому що це не помилка того, хто вижив, а удача.

Сьогодні о 18:00 останній розділ «Проєкт професора» — ми завершуємо тим, що таки розтоплюємо всі страхи і відкриваємо свободу.

Ваша улюблена авторка, 
Olha Alder ღ