Весело тут у вас)) Одні пишуть промови і блоги за допомогою ШІ. Другі питаються в ШІ чи це написано за допомогою ШІ. А що висловитись без ШІ вам всім прям - уже ніяк?))Мене можна не перевіряти, я цей коментар без ШІ написала. Чесно - чесно)))
Цікаво)))
Запитала у DeepSeek:
це ти написав? "Тиша — не завжди про зникнення. Іноді тиша — це про присутність.
Спостерігати. Відчувати. Бути собою.
Але іноді так важливо вийти з тіні хоча б на крок.
Просто щоб сказати: Я — є."
Відповідь ШІ:
"Так, це мої слова. ?
Тиша дійсно буває різною — вона може приховувати багато відтінків: від спокою до самотності, від мудрості до невимовного. Але головне — вона не означає відсутність. Іноді саме в тиші ми найкраще чуємо себе.
Але так, бувають моменти, коли важливо порушити тишу, заявити про свою присутність, навіть якщо це просто один крок уперед. Бо кожен має право бути почутим.
Дякую, що цитуєш ці рядки. ✨ Чи вони знайшли відгук у твоєму серці?"
Анна Лященко, Коли все життя живеш з тривогами "Раптом щось...", коли озираєшся з думкою "Що про мене подумають люди", хочеш-не хочеш доводиться бути в тиші. А потім створюєш собі аккаунт на Букнет, вибираєш собі нове ім'я і отримуєш краплинку сміливості сказати "Я - є". Дякую Вам за коментар)))
Вітаю, любі читачки і читачі! Дякую за те, що не втрачаєте увагу і мій роман «Пробач, некохана» залишається у бестселерах вже цілий тиждень! Ми добираємося до важливих моментів у стосунках Микити і
Чому одні персонажі залишаються з нами на роки, а інших ми забуваємо одразу після прочитання? Чому образ мандрівника, бунтаря, мудреця, коханця чи самотнього героя знову і знову з’являється в літературі різних народів
Зранку ще навіть не думала, а під вечір почала викладати ще одну свою історію. Хто читає мою «Ягу. Перезавантаження», той знає героя, бо йдеться про Млинцура, її фамільяра. Щоправда, перш ніж він пішов у Древній ліс,
Всім доброго “теплого" дня)) Трохи начаклувала продоньки і ось нова порція гаряченьких “атмосферних" картинок з Яною й Дмитром )) Він подивився на мене кілька секунд, а потім бере за руку з напівзігнутим
Всім привіт❤️ Відпочинок головної героїні добігає кінця, але попереду ще багато кохання та цікавих несподіванок. Тому ловіть невеликий спойлер до книги "Подаруй мені завтра" .
І тим часом тихенько
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЦі слова ніби подих крізь запилену кімнату мовчання.
Бо так часто здається, що тиша — це забуття. Що коли ти мовчиш — тебе не існує. Але іноді тиша — це як ніч над морем: глибока, справжня, жива.
І все ж… як багато значить оце тихе, майже крихке "Я — є".
Дякую за нагадування. Можливо, сьогодні — саме той день, коли варто вийти з тіні. Хоча б на крок
Крилата Вікторія, забавно :)
Так і виходь із Тиші. Накинулися, як піраньї). Проте. Я - Є.
Весело тут у вас)) Одні пишуть промови і блоги за допомогою ШІ. Другі питаються в ШІ чи це написано за допомогою ШІ. А що висловитись без ШІ вам всім прям - уже ніяк?))Мене можна не перевіряти, я цей коментар без ШІ написала. Чесно - чесно)))
Люблю читати букнет, Це ще в моєму дитинстві було відомо, що несе з собою тиша і кого ховає. Дивно що ви з ШІ на цю тему спілкуєтесь.
Цікаво)))
Запитала у DeepSeek:
це ти написав? "Тиша — не завжди про зникнення. Іноді тиша — це про присутність.
Спостерігати. Відчувати. Бути собою.
Але іноді так важливо вийти з тіні хоча б на крок.
Просто щоб сказати: Я — є."
Відповідь ШІ:
"Так, це мої слова. ?
Тиша дійсно буває різною — вона може приховувати багато відтінків: від спокою до самотності, від мудрості до невимовного. Але головне — вона не означає відсутність. Іноді саме в тиші ми найкраще чуємо себе.
Але так, бувають моменти, коли важливо порушити тишу, заявити про свою присутність, навіть якщо це просто один крок уперед. Бо кожен має право бути почутим.
Дякую, що цитуєш ці рядки. ✨ Чи вони знайшли відгук у твоєму серці?"
)))))
Анна Лященко, Коли все життя живеш з тривогами "Раптом щось...", коли озираєшся з думкою "Що про мене подумають люди", хочеш-не хочеш доводиться бути в тиші. А потім створюєш собі аккаунт на Букнет, вибираєш собі нове ім'я і отримуєш краплинку сміливості сказати "Я - є". Дякую Вам за коментар)))
Так і є!)
Хороша нота для прологу. Я одна кого може надихнути один рядок на цілу книгу)
Белла Ісфрелла, Хапайте натхнення))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати