Доброго раночку! Гарного дня вам і приємного читання! А моя задача, в вихідний день,  порадувати вас черговим розділом до ще однієї книги. А саме, до

 "Місто привид" (назва клекабельна, тож тисніть та переходьте) книги, котра наповнена зрадою, таємницями та звісно, коханням...

І що ж, сьогодні на вас чекає зустріч героїв. Точніше, вони вже зустрічалися. Але не впізнали одне одного і тепер... Що ж не дуже то й вдалася ця сама зустріч. Ліза чекала однокласника, котрим виявився таємничий знайомий з парку. А от Дік... той взагалі сплутав дівчину з кимось не тим.

"Щойно відчиняю двері квартири, як натикаюся на чергову повію, котру моя люба матуся привела в квартиру.

— Ти як тут опинилася? — метаю іскри в бік білявки. Так і хочеться взяти її під руки та викинути геть. Вона немов глухоніма дивиться мені в ноги й не підіймає очей. — Глуха чи що? — втрачаю терпіння. Не отримаю адекватних пояснень, полетить на своїх кривеньких.

Хоча... Ніжки наче б то не погані. Фу, Марк, не вздумай ще на шалаву задивлятися!

— Що за шум? — виходить з кухні люба матуся.

— Ти кого знову в дім привела? Тобі мало Ірки було? Мені потім знову вирішуй куди сплавити нарк... — слова так і ллються з мене. Не можу стримати злість й бажання когось придушити. Тільки от жінка, котра даа мені життя, вирішила припинити мій словесний потік:

— Перш ніж гирчати, дізнайся хто в гостях.

— Не потрібні мені усілякі ..."

Що ж, здається, таки наш герой щось не так зрозумів)))

Дякую за увагу! До зустрічі на моїй сторінці.