Хочеться зібрати себе, але щось не складається...

Нам завжди важливо мати контроль над власним розумом. Бути впевненим у тому, що ми говорили, що кому обіцяли...

Чим займалися вчора.

Це — цілісність. Ми — наш мозок. Пам'ять.

А от Владислав, схоже, залишився без цієї цілісності. 

Немає певності в тому, що відбувається. 

Бо щось сталося дорогою додому. А ніяк не згадаєш, не збереш до купи. Хтось, або щось заважає.

А близький друг (практик-психолог, між іншим!), здається, взагалі насміхається, уникає діалогу...

 

"Дорога" — це той самий, мій най-най-най перший жахастик, написаний ще в далекому 2011 році. А зараз — доведений до ладу. Фіналізований і фатальний.

 

Як проблема Влада.

 

Ця історія на мою думку більш "сира", ніж мої сучасні твори. Я ще юний. Дуже. Тільки пізнаю себе та власну підсвідомість. Вчуся слухати мовчання.

 

Але — є щось у "Дорозі". Перечитую інколи, повертаюсь. А зараз знову публікую на Букнеті. Після серйозної редакції та з окремою обкладинкою.

 

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Люсі Лі
28.06.2025, 15:40:41

Ух, дякую (⁠✿⁠^⁠‿⁠^⁠) Дуже інтригуюче ⁠♥

Люсі Лі, і вам спасибі за враження :) !

avatar
langouer
28.06.2025, 13:50:11

Якось складно до сприймання мені обійшовся твій твір)) я його й досі до кінця не збагнула)))

Показати 3 відповіді

langouer, За минуле прочитання, отже, дякую)

avatar
Мрія Чарівна
28.06.2025, 13:43:36

Моторошно...

Чарівна Мрія, дякую))

avatar
Ромул Шерідан
28.06.2025, 13:43:30

А це цікаво. Порівняти Вас тодішнього з теперішнім))

Romul Sheridan, трішки нагадує той ефект, який отримуєш перечитуючи старі переписки ;)

Інші блоги
Хто кличе «мамо…» в тумані?
Над стежкою мерехтять два бліді вогники. Жінка з ліхтарем зупиняється, прислухається, і з туману долинає тихе дитяче «Мамо…» Так починається мій короткий ролик про потерчат. За українськими повір’ями, потерчата
Лана огризається...
Вітаю, любі букнетівці! ❤️ Оновлення роману "МАМА для маленької донечки" уже у ваших книжечках: — Тоді я пропоную вам вакансію мами. Аня ж назвала вас мамою? А заодно вакансія дружини — мені теж не завадить
Ох, Бернаааард))) Оновлення "Відьми" чекає!
— Вона швидко вчиться, — озвався зі свого стільця Бернард. — Можливо, їй потрібен інший наставник, щоб розкрити потенціал? — Їй потрібен наставник, який не відволікатиме її під час роботи, — різко відповів Ренар.
Її обов’язки в замку завершені?
За кілька днів, зібравши в кулак рештки мужності, я прямую до кабінету господаря замку... На мені знову та сама сувора темно-сіра сукня — одяг, що нагадує про мої обов’язки, а не про наші нічні шаленства. Я стукаю у двері,
Мій ювілей♥
Сьогодні святкую тридцятий день народження і дарую максимально можливі знижки вам, мої любі читачі, на всі платні книги. *пішла снідати чаєм та тортиком*
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше