Всім привіт, з вами я Вікторія Вецька, хто ще не знав, це моє справжнє ім'я.
Хочу трохи поділитися з вами — не стільки про книги, скільки про себе. Можливо, це допоможе вам краще відчути мої історії. У моїх книгах завжди є одна важлива тема — довіра. Для мене це щось дуже особисте. Я вірю, що довіру можна подарувати лише одній людині на цілий світ.
Ця тема звучить у кожній моїй історії, але особливо — в книзі "Довіра у твоїх обіймах"
Я справді обожнюю цю книгу, вона багато для мене значить. Саме тому я вирішила написати для неї продовження — «Ризикувати серцем». Це буде дилогія. У першій книзі — вона ризикує, він — суцільний набір червоних прапорців. А друга... Вона буде ніжною, глибокою, трохи болючою. Бо є рани, які не гояться повністю.
Кажуть, час лікує. Але ні — він просто притуплює біль. А старі рани завжди можуть нагадати про себе.
Я пишу так, як відчуваю. Мої історії — це не просто любов. Це довіра, вибір, внутрішні боротьби. Бо кохання без довіри — це лише ілюзія. Іноді ми довіряємо зовсім не тим... Це не про мене — я своє серце віддала найкращому чоловіку, якого могла зустріти.
А от я... я буваю різною. І слабкою, і стервозною, навіть наївною. Але завжди справжньою. І саме такою пишу свої книги — чесно, щиро, до останнього рядка.
Я не намагаюся створити ідеальних героїв. Вони роблять помилки, бо такими є ми всі. Вони бояться, тікають, мовчать тоді, коли треба говорити, — бо я знаю, як це, коли слова застрягають у горлі. Але водночас — вони вчаться довіряти. Повільно, обережно, але щиро. І саме це для мене найцінніше.
Я не пишу про фейкову любов із казковим фіналом — я пишу про справжнє: коли серце б’ється швидше від одного дотику, коли біль із минулого ще озивається, але ти все одно даєш шанс новому почуттю.
Я хочу, щоб кожна історія залишала слід, торкалась чогось глибшого. Бо ми всі шукаємо розуміння. Того, хто не зрадить. Того, кому можна довірити серце — навіть після зради, навіть після втрати віри в себе.
Я знаю, як це — боятися знову любити. Але ще більше я знаю, яке це щастя — коли поруч людина, яка береже твоє серце, як своє.
Мої історії — про це. Про кохання, що не завжди ідеальне, але завжди справжнє. І я безмежно вдячна, що ви поруч, що читаєте, відчуваєте й проживаєте це разом зі мною.
15 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиОт, слухайте, те, що Ви написали, я саме й шукаю! Обов'язково познайомлюсь з вашим доробком. Справжнє — без пафосу. Але с серцем...
Romul Sheridan, Дякую!
З назви блогу спочатку вирішив, що це знову реклама якоїсь чергової еротики (на кшталт "Буде гаряче" і все таке). ))))
Але виявилося, що якраз протилежне. Хоч блог і містить рекламу (куди ж без неї?), але він дуже щирий, палкий та вельми ненав'язливий.
Ось заради таких блогів я іноді і заглядаю у цю стрічку. Дякую.
Гарного вам дня та потужного натхнення!
Сергій Ляховський, Дякую вам! Дуже приємно чути, що мій блог саме так сприймається — щирим і ненав’язливим. Реклама є, але завжди стараюся, щоб вона не відволікала від головного.
Ви моє відкриття. Історії емоційно для мене такі знайомі
Виктория Зёма, Дякую ❤️❤️❤️☺️
Емоційний блог.
Дякую, що поділилася ❤️❤️❤️
Олеся Глазунова, ❤️❤️❤️
Все у цьому житті базується на довірі, без неї ніяк)) Твої історії завжди гарні, душевні ❤️
Марина Тітова, Дякую ❤️☺️✨, стараюся їх робити такими))
Дякую, що поділилися. ❤️ ❤️ ❤️
Лана Рей, Дякую ❤️❤️❤️
Круто)))) настільки важлива довіра до себе в першу чергу і до читача)
Yana Letta, Це точно. Дякую, що зазирнули ❤️
Дуже проникливо, Вікусь ❤️ згідна, довіра то є фундамент,без неї нічого не вийде)
Інна Турянська, Дякую, то мене середа надихнула, а в мене вона завжди важка. Радію, що зазирнула ❤️
Довіра - це такий боягузливий птах. Ти про нього піклуєшся, підгодовуєш, створюєш безпечні умови, але лише один раптовий звук або навіть привід цього звуку - і птах відлітає, все руйнується і треба починати наново...
Лілія Зелена, Повністю згідна з вами! ❤️❤️❤️
Дякую, що відкрилися ♥️
Це так гарно.
Я ще раніше обрала вашу "Ризикувати серцем".
Олеся Тиха, Дякую, буду чекати ваших думок в коментарях, бо герой в мене зараз поки косячить конкретно.
Довіру дуже легко втратити,а от повернути дуже важко.Віка твої книги дуже глибокі(от не знайшла іншого порівняння)піднімають важливі теми ,про людяність ,про доброту,про співпереживання і про любов.
Lydmila, Щиро дякую, я стараюся їх такими робити, а ваша підтримка, я дуже ціную)) ❤️❤️❤️
Дуже емоційно... Дякую, що так відверто написали. Успіхів Вам і натхнення!
Тамара Юрова, І вам дякую, що зазирнули))
Дякую, що поділилася✨️❤️❤️ Довіра дуже важлива, бо без неї стосунки приречені на фіаско.
Анжеліка Горан, Це точно)) Дякую, що зазирнула ❤️❤️
Час не лікує, він тільки дає нам змогу звикнутися з ним і жити далі.
Доволі сильно сказано і я з вами згодна)
Полiна Крисак, Дякую ❤️, що зазирнули))
Я теж помітила, що у твоїх книгах, довіра - центральна теза❤️❤️❤️ дякую що розповіла про себе❤️❤️❤️із задоволенням чекатиму другу книгу про Суничку і Андрія☺️☺️☺️✨️✨️✨️
Анжеліка Вереск, Дякую, хоча вона ще не скоро буде))) Дякую за підтримку ❤️❤️☺️✨✨
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати