Страхи перед публікацією

 Чесно — у мене не було.

Я не боялась викладати свою книгу. Навпаки — я чекала цього моменту, хотіла нарешті поділитися історією, над якою працювала.

Але знаєте, що справді складно?

Це момент після. Коли ти відкриваєш платформу, бачиш, що твоя книжка вже опублікована… і тиша.

Ніхто не читає, не додає до бібліотеки, не коментує, не вподобає.

І ти починаєш сумніватися: “Може, я не так написала? Може, це нікому не цікаво?”

 Я думаю, ми всі просто хочемо хоч якогось фідбеку. Навіть маленького. Навіть одного сердечка чи коментаря, що хтось дочитав перші рядки. Бо це означає, що твоя історія не просто лежить десь серед тисяч інших, а комусь вона справді стала цікава.

Тому я себе налаштувала не засмучуватись, все приходить поступово. І навіть якщо перший день здається не продуктивним — це не означає, що твоя історія не знайде свого читача. Просто треба не зупинятись,та почекати.

6 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Prosto Chelovecek
23.06.2025, 12:52:13

Ну я тут всього недавно публікуюся
Моя перша книга"Зачаровані.Відрожження Легенди"взагалі була у електронному вигляді 7 років,так як вважав,що таке читаю лише я
Потім випадково натрапив на Букнет і почав тут публікації
Потім"Безкрилий Ангел"був,за 4 місяці написав для публікації тут,минулого місяця після анонсу глави 26 цієї книги на 263 085 символів мою книгу назвали взагалі дікнетом і тим,що тут таке не читають,не скажу що не зачепило,але...трилогія"Володар перстнів"теж дікнет,але ж вона відома на весь світ
Тому вирішив публікуватися тут раз на місяць,нові глави
Якщо глава 26 всього лише на 263 085 символів,без поділу на розділи,то далі глава 27 вийшла ще більшою,спеціально для тих,хто називає дікнетом таке роблю і планую книгу об'ємом не 774 009 символів,як зараз,а взагалі на більш ніж 1 000 000 символів
Раніше був страх публікації,а що якщо не те,а зараз принципово треба довести,що моя історія не заслуговує на таке,навіть якщо вона дікнет,то цей дікнет поставить на вуха всю платформу!

avatar
Анна Малина
23.06.2025, 12:16:21

Був великий страх перед публікацією , але наважилась викласти свою першу книгу, і страх зник)

Ева Вітер
23.06.2025, 12:27:59

Анна Малина, Ви молодець… Ми ж, по суті, і пишемо для того, щоб нас читали. А якщо не публікувати — то й писати сенсу немає)

avatar
Софія Анрі
23.06.2025, 10:53:41

Щоб книгу побачили, потрібна реклама

Показати 2 відповіді
Софія Анрі
23.06.2025, 11:54:27

Ева Вітер, ❤️

avatar
Уляна
23.06.2025, 11:10:42

Вірно, будь яка робота з часом знайде свого читача❤️

Ева Вітер
23.06.2025, 11:49:29

Уляна, Просто потрібно трішки почекати і не здаватись)

avatar
ЛЄНУАР ЛЮМ’ЄР
23.06.2025, 11:21:41

Як же мені знайомі ці почуття, бо я сама лише місяць на Booknet, і коли бачу омріяні коментарі та сердечка — радію, як дитинка. Зараз це особливо гостро відчувається, бо всі ми стоїмо на початку нашого шляху й губимося серед тисяч інших талановитих книг на цій платформі.
♥️

Ева Вітер
23.06.2025, 11:48:47

ЛЄНУАР ЛЮМ’ЄР, Головне не здаватись, і що б натхнення завжди було, а успіх прийде із часом)

avatar
Астарта Грей
23.06.2025, 11:24:45

"Все приходить поступово". Так і є! Треба тільки працювати і вірити у себе. Успіхів вам! )

Ева Вітер
23.06.2025, 11:46:21

Астарта Грей, Щиро дякую♥️
Вам також успіху та натхнення)

Інші блоги
Мелодія кохання
Вітаю, мої чудові. Спішу похвалитись, що сьогодні мая історія про Лідію, яка стала Розі, доєднується до надзвичайно цікавого флешмобу "Мелодія кохання" від чудових Тетяна Степанкевич та Крісті Ко. Для
Одиниця під розділом. Чому ви її ставите?
Стикнулася з тим, що на дві останні книги читачі поставили по одній зірці. Якщо за «Полуничку» мені зовсім не образливо - вона неоднозначна, та й тематика може не всім відгукуватися, то щодо «Тіні, що не зникає»
Що полюбляють їсти дракони?
Вітаю шановне панство! Хочу показати візуал на 8 главу книги "Помінятися місцями не було в планах" Виявляється один із моїх драконів полюбляє випічку. А шо люблять ваші дракони? "Принцесі дали передягтися
Морок в усіх на очах
Привіт, мої любі! Ну що, видихаємо? Чи ще не виходить? Сьогодні вийшов, напевно, найважчий, найкривавіший та найемоційніший 15-й розділ «Княгині з Півночі». Принаймні на цьому етапі. Бо справжнє м'ясо буде ще попереду. Коли
✿ Сором'язлива квіточка і Чеширський кіт (візуал)
♥️ Сьогодні додалося ще три розділи до оповідання «Я (не) спік інгліш». Загалом шість, а це вже половина. ♥️ Вирішила показати вам героїв та їхню першу зустріч. ✿✿✿ Ніжна і сором’язлива квіточка
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше