Кінець історії Метелик для Чорного

Сьогодні закінчилася моя довга історія. Хоча лише для вас вона була довгою. Метелик для Чорного уже давно була ще написаною, тільки поки я працювала, вона автоматично закидалася вам, аби ви її читали.

Чи було важко її писати? Так. Але я щаслива, що змогла написати, і придумати таку історію, яка заполонила чиїсь серця, тих хто читав.

90 000 тис. переглядів - але для мене це не головне. Раніше таке було. Та одна суцільна тиша заполонила у коментарях. Мені хочеться аби її не лише читали, а коментували.

Знаю, що наразі це важко. Та дякую кожному, хто прийшов у мій світ.. у мій дім. Дякую, ви неперевершені!

З вами Мелені Матхевен!

Люблю та обіймаю кожного!!!

До скорої зустрічі!

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Анна Харламова
22.06.2025, 21:59:47

Хай це буде лише початок, моя люба колего! Нових книг, нових успіхів, вдячних та відданих читачів, даруйте тепло та приймайте його від читачів, нових звершень та натхнення!!! Обіймаююю ❤️❤️❤️

Показати 2 відповіді
Анна Харламова
22.06.2025, 22:06:12

Мелені Матхевен, ❤️❤️❤️❤️

Інші блоги
Знайомство з Ельтанарією ч.1
Привіт мої любі. Я оце подумала, що давненько нічого такого не писала у блозі разом зі своїми тарганчиками й тому спішу виправитися, а якщо точніше, то почати вас знайомити з Ельтанарією де відбуваються описані у моїй
Ще одна провокація
Вітаю! Додаю трохи візуалізації до розділів і трохи спойлерів)) Що ж головні герої помінялися ролями?)) Хто тепер жертва? — Думаю, у тебе є кандидати на місце головного менеджера? — не озираючись, запитала
Вогонь Життя та Смерть
“— Ти впевнений, що це він? — Переплівши пальці рук і склавши їх на столі. — Безперечно. Аромат камелії, дар зцілення… — почав перелічувати Юйер. — Не Ча-ер, — перебив його Хей Цан. — Я знаю, що
Записки начинающего автора
Всем привет! Я совсем недавно начала пробовать себя в писательстве и решила выложить первую историю, над которой сейчас работаю. Это для меня новый опыт, и я пока сама учусь всему — от того, как рассказывать историю, до
Ніякої вдячності...
— Як тебе звати, красуне? — цікавлюся я. Але у відповідь не чую ні звуку. Вона просто мовчить. Отримую тільки сповнений ненависті погляд, що пронизує наскрізь, і мені стає трохи прикро. Якби не я, вона зараз уже була б
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше