Сьогодні їздила додому.

Або отак: з дому і додому. 

Моє рідне селище. Колись - районний центр. До цього року - селище міського типу. Але на даний момент - село. На жаль, населення зменшується, підприємства закриваються. Тож нещодавно було прийнято рішення змінити статус населеного пункту. Але мова не про це.

Події "Загублених у вічності" і "Таємниці Чупакабри" відбуваються саме тут. Герої ходять тими ж вулицями, якими ходила я. Школа, бібліотека, лікарня(колишній палац польського пана), костел - все це рідне мені. Там частина моєї душі. Я закохана у кожну лавочку, кожне дерево, кожен спогад... Хочу поділитися ними з вами, своїми читачами.

1. Міська ратуша, центральна площа. Саме там гуляли Марта та Богдан увечері. Саме там, на одній з лавочок, уперше поцілувалися.

2. Палац Кшечуновичів (pałac Krzeczunowiczów). Збудований на місці родинного маєтку Малецьких(1800 р). Саме там у підвалі Олексій з книги "Таємниця Чупакабри" знайшов стару газету, в якій розповідалося про прокляте намисто пані Катажини.