Гумористичний погляд на футуристичне правосуддя

Привіт, друзі!

Після серйозних роздумів про ШІ та правосуддя у «Ціні Алгоритму» та «Страті Цифрового Клону» мені захотілося поглянути на майбутнє під дещо іншим кутом. Зрештою, навіть у світі досконалих Алгоритмів завжди знайдеться місце для людської... ну, скажімо так, «нелогічності»!

З радістю представляю вам своє нове оповідання «Алгоритм і дід Панас». Цього разу я спробував відійти від звичного серйозного тону наукової фантастики і зануритися в атмосферу, натхненну неперевершеним Остапом Вишнею.

У цій історії ви зустрінетеся з колоритним дідом Панасом, який живе за своїми, «аналоговими» правилами у світі тотальної цифровізації. І, звісно, з Алгоритмом Совісті, що намагається запровадити ідеальну логіку там, де панує життєва мудрість, помножена на хитринку та неповторний український дух. Чи зможе дід Панас переконати бездушний ШІ, що «Козацький марш» важливіший за будь-які протоколи?

Якщо ви любите гумор, що змушує не лише сміятися, а й замислюватися, і сумуєте за тим особливим, народним словом, то це оповідання для вас!

Запрошую до читання «Алгоритма і діда Панаса» на Букнеті! Діліться враженнями в коментарях – мені дуже цікаво, чи вдалося мені передати той самий, вишнівський настрій у футуристичних реаліях.

З усмішкою, Олесь Сірий