видаляю деякі книги

Друзі, мені прикро повідомляти, та я прийняла рішення видалити з сайту дві свої незавершені книги - "Гострі серця" та "Між нами... безкінечне літо".

Я люблю ці історії і вірю, що вони заслугговуть на щось краще, ніж зламаний через коліно автор, який дописує їх без відповідного натхнення та іскри. Втім, мені прикро розчаровувати читачів, що чекали прод, та й саму себе. Та іноді конче необхідно зробити декілька кроків назад, аби віднайти себе. Творчість - примхлива подруга.  

Я вірю, що вже дуже скоро повернуся до вас з новою історією із циклу Етергула, адже наді мною вже не висітиме дамоклів меч незакінчених оповідок. 

Дякую за вашу увагу до моєї творчості і за розуміння моїх авторських тарганів. 

До зустрічі! 

Джулай Саммер

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Vikki
19.06.2025, 18:05:07

Все буде добре, інколи всьому свій час! Час цих історій прийде і саме в тому вигляді, в якому Ви їх бачите.

avatar
Olgovich
18.06.2025, 03:00:31

Тримайся та повертався

avatar
Hoka
17.06.2025, 23:21:46

Можливо, їм просто не прийшов час)) я так і не починала читати Гострі серця, але читала хвалебні коментарі.
Я взагалі рада, що ви, авторко, повернулися на платформу. Сподіваюся, у вас усе добре. Мені дуже сподобалися завершені книги, все дуже розумно, детально та інтригуюче прописано! Мапи лише не вистачає, як на мене.
Тож, натхнення вам ❤️

Джулай Саммер
18.06.2025, 00:01:31

Hoka, Дякую за підтримку і теплі слова)) мапа Етергули є в блозі і в моєму інста _j.summer))

Інші блоги
Трішки романтики...
Трішки прохолодної романтики в спекотний день❤️❤️❤️ ❤️❤️❤️ – Ліно, 60 кілометрів не 300. Менш ніж за годину, ми вже будемо на місці. І Сніжані нічого не загрожує, там лише зламана рука… – Лише? –
Ліжко на трьох
Він спробував відштовхнути її але в нього не вийшло. Вона хитро посміхнулася й сіла йому на коліна. Чорт забирай ми не вперше це робимо так що давай не будемо робити вигляд що це не так- Хуррем посміхнулася й потягнула його
Якого біса тут відбувається?
Під’їжджаю до будинку Георганова, ворота одразу відчиняються, впускаючи мою машину. У дворі — повний аншлаг. Артур і Діана з усіма дітьми, майже всі мої хлопці й десяток спецпризначенців у повній екіпіровці, ніби зібралися
⚜️ Нові глави ✨ подяка
✨Доброго дня, творча й читацька родино!✨ Чотири нових розділи “Між двома подихами” вже опубліковано. Але спочатку — подяка. ⚜️ Хочу подякувати талановитій авторці Лекса Т. Кюро за рекомендацію
03:33
Частинка з «Усе веде до нього». Запрошую до прочитання!) Коли я знову розплющила очі, навколо панувала абсолютна тиша. Переді мною простягався нескінченний чорний простір без стін, без вікон, без дверей. Чорна
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше