видаляю деякі книги

Друзі, мені прикро повідомляти, та я прийняла рішення видалити з сайту дві свої незавершені книги - "Гострі серця" та "Між нами... безкінечне літо".

Я люблю ці історії і вірю, що вони заслугговуть на щось краще, ніж зламаний через коліно автор, який дописує їх без відповідного натхнення та іскри. Втім, мені прикро розчаровувати читачів, що чекали прод, та й саму себе. Та іноді конче необхідно зробити декілька кроків назад, аби віднайти себе. Творчість - примхлива подруга.  

Я вірю, що вже дуже скоро повернуся до вас з новою історією із циклу Етергула, адже наді мною вже не висітиме дамоклів меч незакінчених оповідок. 

Дякую за вашу увагу до моєї творчості і за розуміння моїх авторських тарганів. 

До зустрічі! 

Джулай Саммер

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Vikki
19.06.2025, 18:05:07

Все буде добре, інколи всьому свій час! Час цих історій прийде і саме в тому вигляді, в якому Ви їх бачите.

avatar
Olha Kalnik
18.06.2025, 03:00:31

Тримайся та повертався

avatar
Hoka
17.06.2025, 23:21:46

Можливо, їм просто не прийшов час)) я так і не починала читати Гострі серця, але читала хвалебні коментарі.
Я взагалі рада, що ви, авторко, повернулися на платформу. Сподіваюся, у вас усе добре. Мені дуже сподобалися завершені книги, все дуже розумно, детально та інтригуюче прописано! Мапи лише не вистачає, як на мене.
Тож, натхнення вам ❤️

Джулай Саммер
18.06.2025, 00:01:31

Hoka, Дякую за підтримку і теплі слова)) мапа Етергули є в блозі і в моєму інста _j.summer))

Інші блоги
Записки начинающего автора
Всем привет! ? Я совсем недавно начала пробовать себя в писательстве и решила выложить первую историю, над которой сейчас работаю. Это для меня новый опыт, и я пока сама учусь всему — от того, как рассказывать историю,
Ніякої вдячності...
— Як тебе звати, красуне? — цікавлюся я. Але у відповідь не чую ні звуку. Вона просто мовчить. Отримую тільки сповнений ненависті погляд, що пронизує наскрізь, і мені стає трохи прикро. Якби не я, вона зараз уже була б
Підтримка - це так важливо...
Навіть незалежній, успішній та впевненій в собі жінці потрібна підтримка. Вчора вона прихистила в себе дівчинку-підлітка, пригостила чаєм випадкових жінок, яких зустріла в поліклініці. А сьогодні - вони допомагають
Чому я пишу?
Я пишу тому, що можу. Ось така проста відповідь на це доволі глибоке питання. Якщо провести трохи більше часу над роздумами, то я просто якось почала писати, і з тих пір все завертілось. У мене завжди була грамотна українська,
Родинний звʼязок ❤️
Ми починаємо цінувати прості, здавалося б банальні речі, хвилини радості та щастя - тільки тоді, коли їх вже немає... Та поки в серці жевріє надія - людина продовжує жити✨ Клікайте на картинки які
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше