Вітаю, сонечка!

Маю для вас звістку, — роман "Ді-джейка" змінює назву та обкладинку. Тепер книга має назву — "Після ночі кохання...".

В мене заміна назви вперше. Обкладинки змінювала, а от з назвами книг для мене таке вперше. Щиро сподіваюся, що назва книги вам сподобається, адже вона теж цілком відповідає сюжету. 

Анонс розділу.

З шаленим хвилюванням повертаюся у кафе. Карім справді поруч з дітьми, але побачивши мене, надто пильно дивиться на мене. В його очах коїться щось не зрозуміле. Від цього почуваюся не дуже зручно, але все ж підходжу ближче.

— Все добре? — радше для так годиться питаю.

— Так, все чудово. Дівчата задоволені. — пильно дивлячись на мене відповідає Новак.

Цей відвертий погляд змушує мене нервувати. В темних очах чоловіка коїться щось дивне, але забороняю собі розслаблятися. І в котре в умі собі наголошую, що нікому вірити не можна. Набираю повні легені повітря й придушуючи хвилювання, висовую свою пропозицію.

— Може пора уже забирати дітей?

— Та ні, мабуть, хай іще розважаються. — заперечує Новак.

— Каріме Аслановичу, нас чекають в дома, — сухо нагадую.

— Тоді, чому той хто чекає, зараз не поруч з вами? — знову не відстає він.

В душі тішуся, що цей чоловік прийняв мої слова саме так. І у відповідь досить впевнено кидаю.

— У нього не вийшло...

Книга тут...

Приємного читання!