Чого варто й не варто чекати від моєї новинки

Вітаю вас, любі читачі! Вирішила трохи познайомити вас зі своєю новинкою, щоб ви розуміли, чого треба й не треба очікувати від "Посталі з крові та тліну".

Отож, до вашої уваги:

1) тут є жорстокі вбивства (цензуровані так, щоб не порушити вікових обмежень) і реально нелегке життя головної героїні;

2) немає тропу «відьма і демон», любовна лінія другорядна, проте романтика моментами присутня;

3) світ, у якому живуть звичайні смертні та Обдаровані — істоти, які володіють магією; події відбуваються у постінквізиційний час, але є підпільна інквізиція та доволі натягнуті стосунки між смертними й Обдарованими;

4) демони, пекло й Люцифер не романтизовані та не позбавлені характеристик, реально притаманних демонам; не чекайте, що вони будуть "грізними ляпотулями" (хоча Варнакс заслуговує на мою окрему прихильність);

5) роман виріс із шумеро-аккадських легенд, у його основі лежить проблема ворожнечі між двома сестрами та ідея помсти (більше не скажу, бо буде ду-у-у-уже великий спойлер);

6) тут немає популярних академій, відбору наречених, попаданства, зате є монстри й різні світи; герої не ідеальні: можливо, Алісія Клоренс у вас навіть викличе антипатію, Матіус Моріс має всі шанси вибісити, а Ровван виявиться далеко не таким уже й крутеликом. Але вони вміють змінюватися і вчитися на помилках.

Це історія про одну травмовану страхом самотності дівчинку, яка наробила чимало помилок у житті, але якось намагається вилізти з тієї д*пи, в які перебуває)) І вона готова на все заради людей, яких щиро любить, хоч їх не так уже й багато.

Цей роман змусить вас побігати старими катакомбами моторошно-прекрасного Валборна, постояти на колінах перед небезпечним дияволом, повтікати дрімучим лісом від деліріумів (авторська раса), потоваришувати з тіньовими демонами, заглянути до Тінесвіту та одним оком зазирнути в минуле, яке ховає від героїні роману чимало важливих таємниць. Наберіться терпіння, бо попереду нелегке розслідування з небезпечними пригодами!

Ну і трошки атмосфери:

     

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ріна Март
13.06.2025, 21:08:00

Деліріуми - одразу асоціація з синдромом))) Професійна деформація психіки)))

Цікавий дуже блог. Люблю таке, тому загляну до Вас у гості))

Показати 3 відповіді
Анна Мавченко
14.06.2025, 12:28:38

Ріна Март, Дуже приємно знати, що Вам сподобалось) А щодо делірію — буду знати, почитаю потім статтю, бо цікаво тепер.

avatar
Чарівна Мрія
13.06.2025, 19:59:51

Все написане для мене звучить як запрошення)

Анна Мавченко
13.06.2025, 20:04:57

Чарівна Мрія, Так і є) Якщо надумаєте, тоді приємного читання!

Інші блоги
книга завершена
Влад і Слава отримала офіційний статус: повний текст Ось вам ілюстрації до останніх глав, картинки клікабельні й ведуть до глав, які ілюструють. Ну що ж, я вперше завершую прямо книгу й дуже хвилююся. Уявляєте?
Любі читачі!
Завтра середа, а це означає новий розділ! Але цього разу я хочу вас особливо потішити — бонусом буде одразу два розділи від Хейзел і Рована )❤️ Обіцяю, буде спекотно. Мені завжди приємно читати ваші враження і
Емілія на емоціях, її хвилює зустріч з Вороном...
Вітаю! Запрошую до нового розділу ⬇️. ✨✨✨ — Еміліє, я пришлю по тебе машину о двадцять другій. Я нервово ковтаю, від погляду чорних очей ніяковію. — Я не впевнена... — Перлинко, не вигадуй. Наша зустріч
Маленькі чи великі?
Привіт, любі ♡☆ Сьогодні хочу поговорити з Вами на тему обсягу розділів :) Зараз я намагаюся повністю відредагувати свою книгу "Дружина для мафіозі" і чесно сказати – я шокована. Звідки в мене було стільки
Ти автор - тебе лякає ню?
Чому писати - страшно? Чому багато авторів використовують псевдоніми? Не тому, що є страх перед поразкою або перед тягарем впізнаваності. Ці причини теж можуть бути, але головне - в іншому. Відвертість. Коли ти ПИШЕШ -
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше