Як кажуть, дорогу здолає той, хто йде.
Я — автор, який лише починає свій шлях. І зараз, на роздоріжжі між надією та розчаруванням, хочу звернутися до тих, хто вже пішов трохи далі. Тих, хто вже знає смак першої справжньої зустрічі з читачем.
Не просто з тим, хто зазирнув на обкладинку, поставив лайк і пішов. А з тим, хто ввібрав вашу історію. Прожив її. Відчув те, що ви намагалися передати — навіть якщо самі до кінця не знали як.
Скільки ви чекали на такого читача?
Скільки разів заходили на сторінку своєї книги з надією, що лічильник переглядів нарешті зрушить з місця?
Скільки разів хотіли опустити руки, бо здавалося — усе марно?
Мені справді хочеться почути ваші історії. Про ті моменти, коли було особливо важко. Про радість від першого справжнього відгуку — щирого, не з обов’язку ввічливості,не заради взаємності, а тому, що когось справді зворушило те, що ви написали.
Які способи просування спрацювали саме для вас? Що виявилося марною витратою часу, а що — несподіваним відкриттям?
І що робити тим, хто не є професійним письменником? Хто пише не тому, що вміє, а тому що не може не писати. Хто не має змоги найняти редактора, замовити обкладинку чи грамотну рекламу — але все одно викладає текст, сподіваючись, що хоча б одна людина почує.
І ще — що для вас є успіхом? Визнанням чи результатом?
Це не риторичні запитання. Я справді хочу почути. Бо коли пишеш у тишу — так важливо знати, що десь уже є ті, хто це пройшов. Що тиша не вічна. Що читач — існує.
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПочинати завжди страшно... Але всі починали.
Я не зациклювалася на цифрах, раділа кожному зросту переглядів, коментарям та писала... Активність, регулярність дають свій результат.
Бажаю успіху!
Vad Vin, Запрошуйте у своїх блогах читачів до своїх творів. Обов'язково давайте посилання на них (назва висвітлюється блакитним,якщо прикріпити посилання правильно), візуалізуйте свої історії. Ілюстрації завжди приваблюють читачів
Не скажу, що в мене надто багато читачів. Але ті, що є це справжні. Вони знають , що саме чекати від мене і моїх героїв. І це неймовірно. Хоча коли дивишся , що в інших тисячі прочитань , а в тебе їх лише десяток. Але я знаю що це мій десяток. Десять людей які серед тисячі книг зацікавилися саме моєю творчістю.
Олесь Король, Мені дуже сподобалися ваші слова про «свій десяток». Це справді багато — коли читають не випадково, а з довірою до автора.
Можна спитати: ви самі просували свої тексти, чи просто публікували й чекали — поки читач сам вас знайде, оцінюючи саме текст, а не маркетингову стратегію?
І повторю запитання, яке ставив іншим:
Чи не виникало у вас відчуття, що перегляди зростають не завдяки сюжету чи героям, а саме через зусилля з просування? Ніби текст сам по собі «мовчить», і лише активність навколо нього дає йому голос?
Ви тільки почали. Ще все попереду. Краще напишіть блог, призначений саме для читачів, — і буде вам щастя.
Зараз можу сказати одне - на БН ДУЖЕ багато книжок, тому треба не тільки писати, а й працювати над тим, щоб вас помітили. Якщо хочете, залиште свої контакти тг, спробую трохи допомогти
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати