Мої вітання, любі!

Запрошую до оновлення роману "Ді-джейка".

Сьогодні розділ від Каріма. 

Уривок.

Видихаю, коли зал практично спорожнів, і тренерка відпускає дітей. Йду до доньки, яка розмовляє з переможницею. Даяна теж опиняється поруч. Я ж, підійшовши, вітаюся.

— Добридень! Вітаю з перемогою!

— Щиро дякуємо! — не підіймаючи очей, відповідає холодним тоном вона та звертається до чорноволосої дівчинки. — Соломійко, ходімо переодягатися.

Донька підбігає до неї і, заглянувши в очі, просить:

— Мамо, поїхали, будь ласка, у кафе. Відзначимо мою перемогу, і Міланку з собою візьмемо... Матусю, ну будь ласка!

На мить наші погляди з Даяною зустрічаються, але вона одразу опускає очі та холодно звертається до доньки:

— Соломійко, це не дуже хороша ідея...

— Чому ж, Даяно Володимирівно?! — одразу чіпляюся за її слова я. — Це дуже хороша ідея. Поїхали, я пригощаю. Нехай діти відсвяткують.

— А ви, що, знайомі? — зацікавлено питає Соломія, та й моя донька жваво дивиться на нас...

Читати тут...

Приємного читання!