Як вам ім'я для кішки?)

Я закочую очі, але чомусь... не відчуваю напруги. Лише тихий, крихітний, абсолютно небезпечний спокій.

Який триває не довго, бо щойно я ступаю ближче до вітальні, на мої ноги раптово стрибає щось м'яке, чорне й пухнасте. Я видаю короткий, приглушений крик і різко відступаю назад, мало не вдарившись плечем об стіну.

– У тебе є кіт?! – з подивом дивлюсь на істоту, що обвилася навколо моїх ніг, як господиня будинку.

Крістіан, не знімаючи посмішки, спокійно підходить і нахиляється до пухнастої зловмисниці.

– Не кіт, а кішка. – м'яко поправляє. – Знайомся, це моя дружина. – він поглядає на мене з тим знайомим вогником у очах. – А це – Віскі.

– Віскі? – я зводжу брови. – Ти назвав свою кішку на честь алкоголю?

– По-перше, – він обережно бере чорну кульку на руки й гладить між вушками, – я назвав її на честь єдиної речі, яка колись допомагала мені заснути. Іноді вона муркоче краще, ніж будь-який шот.